Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
За 15 кілометрів на схід від Маріуполя розташований найбільш зруйнований населений пункт російсько-української війни – Широкине. Це легендарне село не порівняти ні з яким іншим на Донбасі. Колись тут був курорт, куди до узбережжя Азовського моря приїжджали відпочивальники. У селищі був власний пивзавод і меблевий цех. Там налічувалося близько 700 будинків та мешкало понад 1800 людей.
Тепер сюрреалістичний пейзаж селища більше нагадує яскраву картинку апокаліпсису з фільмів-катастроф або навіть чимось схоже на мертве місто Прип’ять. Та на відміну від Чорнобильської зони, люди з Широкиного тікали не від техногенної катастрофи, а від обстрілів російських окупантів, рятуючи свої життя. Російські війська та їхні найманці обстрілювали село з особливою ненавистю та люттю. Внаслідок «братньої любові» та численних обстрілів з важкої артилерії та мінометів тут знищено майже все.
Краєвиди просто гнітючі: всі без винятку будинки лежать у руїнах і не придатні до життя, зруйновано численні санаторії, дитячі табори, сільську раду, школу, будинок культури та інші важливі об’єкти інфраструктури. Все суцільно поросло травою та чагарниками, в гаражах і на вулицях стоять згорілі вщент автомобілі, поблизу будинків лежать дитячі іграшки та повсюди ‒ осколки від снарядів. Про колишній розквіт селища нагадують і розгромлені бази відпочинку, що стоять на березі. Саме ж узбережжя цілком заміновано на випадок атаки з моря. Завдяки героїзму і мужності українських військовослужбовців, зокрема морських піхотинців, Широкине було звільнено від противника у 2016 році. Сьогодні село перебуває під повним контролем ЗС України.
‒ Багатостраждальне Широкине – селище-привид, останні місцеві жителі покинули його ще на початку 2016-го, ‒ веде далі морпіх. – Відтоді воно повністю мертве. Зараз ним ходять лише українські військові. Можливо згодом, після нашої неодмінної перемоги над російськими окупантами, сюди повернуться люди, і воно оживе в буквальному розумінні цього слова. Звісно, дуже хочеться, щоб дітки тут знову ходили до школи та росли на своїй рідній землі.
Наразі українські морські піхотинці надійно тримають оборону на лінії зіткнення.
‒ Ворог останнім часом знову активізувався, незважаючи на введення режиму «тиші». Переважно ввечері веде по наших позиціях провокативний вогонь зі стрілецької зброї та кулеметів. Ми вогонь у відповідь не відкриваємо. Але щойно буде загроза життю морських піхотинців, противник дуже пошкодує, що це зробив. Відповідь буде миттєвою та жорсткою, ‒ додають морпіхи.
