Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
«Ми, вінничани, маємо бачити своїх захисників. Що вони – реальні, а не просто рядок у соцмережах чи новинах»
Напередодні свята Повітряних Сил у Вінниці відбулося видовищне дійство. Над містом пролетіли пара Ан-26, пара Су-24М, Іл-76 у супроводі Су-27-х, трійка МіГ-29 та Мі-8. Наші кореспонденти поцікавились у вінничан, що вони знають про українську військову авіацію та сучасних героїв-льотчиків, які почуття у них виникають, коли чутно гуркіт літака, і чи потрібно проводити подібні заходи із залученням бойових літаків і вертольотів.
- ОЛЕНА
Мій чоловік проходить службу в Центрі військово-музичного мистецтва ПС ЗСУ, старший син навчається у Харківському національному університеті Повітряних Сил. Сьогодні прийшли на свято із молодшим сином. Вважаю, що це дуже гарна ідея – провести урочистості у доступному для вінничан місці, перед Будинком офіцерів. Для військовослужбовців важливо відчувати підтримку і зацікавленість тих людей, яких вони захищають.
- ВОЛОДИМИР
Про урочисте святкування Дня Повітряних Сил дізнався із Інтернету і вирішив обов’язково прийти. Хоч до Збройних Сил не маю жодного стосунку, окрім проходження строкової служби, із дитинства цікавлюся авіацією, зокрема і військовою. Багато читаю про авіацію. Дуже подобається експозиція Музею Повітряних Сил у нашому місті. Це круто, що непотрібно кудись їхати, аби побачити таку кількість справжньої авіаційної техніки. Постійно стежу за подіями в районі проведення ООС. Пишаюся подвигом нашого земляка Костянтина Могилка. Саме завдяки героям, які захищають нас на Сході, ми можемо спокійно працювати, навчатися та народжувати дітей.
- МАКСИМ і ДАНИЛО
Винищувачі пролітали прямо над нашим будинком! Вони такі швидкі і красиві! А які круті віражі викрутили, коли відлітали! Ми теж хочемо стати льотчиками і офіцерами. Будемо захищати Україну! Мій дідусь колись посадив екіпаж на скалу. А мій прадідусь працював у авіакомпанії.
- НАДІЯ
Якщо чесно, нічого не знаю про нашу авіацію. Але на свято приїхала спеціально, подивитися на літаки та вертольоти. Усе дуже гарно організовано, багато людей прийшло, я не пожалкувала, що дісталася аж з району. Дуже хочу подякувати нашим захисникам за їхню самовіддану службу, за те, що вони оберігають наш спокій. Бажаю їм здоров’я та якнайшвидшого миру.
- ВІРА ГРИГОРІВНА
Мій чоловік – полковник у відставці, льотчик, тож для мене святкування 15-річчя Повітряних Сил – це дійсно свято. І попри те, що раніше святкування були більш потужними і я ще чудово пам’ятаю виступи пілотажної групи «Українські соколи», сьогоднішній захід вражає. Думаю, що такі урочистості потрібно проводити щороку, аби люди, які не мають стосунку до армії, бачили та відчували міць нашого війська, наших Повітряних Сил. Адже саме завдяки чоловікам і жінкам у погонах ми почуваємося захищеними. І всім нам бажаю мирного неба над головою!
- НАТАЛЯ із синами
Справа в тому, що я тривалий час хворіла і трішки випала з інформаційного простору. А це зустрічала з синами тата, і нам пощастило побачити святкове дійство. Знаєте, коли бачиш одного льотчика в місті, то серце теленькне лиш на мить. А коли їх багато, то розумієш, що тут стоїть ціла когорта людей на невидимій для нас, але важливій для всіх роботі. Я працюю на просвітницькій ниві в педагогічному університеті. Моя справа – захищати інтелект нашого народу, його душу й культуру. І дуже важливо, що військові стоять зараз тут разом і святкують свій день. Ми, вінничани, маємо бачити своїх захисників. Що вони – реальні, а не просто рядок у соцмережах чи новинах. Ми знаємо наших героїв: Могилка, Момота…
Дуже важливо, що пролетіла авіація, адже, коли є реальна картинка, візуалізація, ми повніше все усвідомлюємо.
Владислав
Ми бачили багато літаків і солдатів. Я ще не вирішив, чи хочу бути льотчиком, а мій брат – хоче. От він мене і покатає на літаку.
- НАДІЯ ГЕОРГІЇВНА із внучками
У мене обидва сини служать у Повітряних Силах. З героїв знаю Костянтина Могилка. Батьків його знаю. Його загибель, як і загибель інших захисників, – це неймовірна трагедія і для родини, і для всієї України.
Такі свята, як сьогоднішнє, дуже потрібні. Знаєте, коли пролітали літаки, в мене аж мороз пішов по шкірі. Настільки це було ефектно. І гордість бере за нашу авіацію.
Катерина
Дуже все сподобалося. Найбільше вразив великий літак. Хотіла б стати офіцером. І щоб літати, і просто служити у війську.
- АНДРІЙ
Ми прийшли на святкування Дня Повітряних Сил з мамою. Бачили оголошення в Інтернеті і вирішили відвідати. Найбільше мене вразив проліт винищувачів, фігури, що вони виконували над містом. Це було надзвичайно швидко і круто. Їхнє наближення до Будинку офіцерів взагалі не було чутно. Тільки коли вже над нами пролетіли, то аж вуха позакладало. Льотчики – справжні аси. У такі моменти розумієш – авіація дуже потрібна!
- НАТАЛЯ із доньками
Були дуже вражені. Хочеться, щоб такі шоу проходили більш масштабно. В нас є багато сучасних героїв. Дуже шкода, що вони стали героями посмертно. Бажаю, щоб нашу авіацію підтримували і матеріально, і фінансово. Щоб вона розвивалася у кількісному масштабі. І щоб не забували про особовий склад військових частин та їхній добробут.
Олександра
Надзвичайно сподобався проліт літаків. Я дуже вражена. Коли вони летять на такій висоті, здається, ще трішки – і можна буде дотягнутися рукою. Хочеться частіше бачити такі заходи, коли військові й вінничани – разом.
- ДЕНИС
Я бачив проліт авіації. Якщо чесно, то хотів би політати на таких літаках. Побачити їхній політ не з землі, а відчути це в небі. Тому й думаю, може, варто стати офіцером. Мама й дідусь дуже хочуть, щоб я став військовим.
- ВАЛЕНТИНА
Свято сподобалося. Знала про нього раніше, адже чоловік – військовий. Про героїв Повітряних Сил теж знаємо. Про них є інформація по всьому місту. І хто цікавиться, той знає. Шкода, що не всі вже з нами. Ми маємо знати в обличчя тих, хто нас захищав і захищає. Тож такі свята – потрібні. Ти бачиш військових у реальності. Шкода, що відмінили парад. Якщо чесно, я не хочу, щоб мій син став військовим. Адже бачу по чоловікові, наскільки важкою є служба військового.
- ЗОРЯНА
Мама вранці нагадала, що сьогодні свято. І ми з татом пішли подивитися на літаки. Дуже поспішали, але встигли. Найбільше сподобався проліт трьох літаків: одного великого – найбільшого з усіх – та двох маленьких. Летіли вони дуже низько. І дуже швидко. Але я не злякалася.
