Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
— Рідні та близькі зниклих безвісти в районі збройного конфлікту мають знати про долі своїх синів та про те, що робить держава для їх пошуку, тому відповідні списки повинні бути в on-line доступі, — заявила під час круглого столу «Зниклі безвісти та насильницькі зникнення в зоні збройного конфлікту України в 2014-2019 роках» Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
У рамках панельної дискусії обговорено проблеми реалізації Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».
— Згідно з ухваленим торік законом, держава має надати зниклій безвісти особі відповідний статус, а його родині — соціальну підтримку, — зазначила Людмила Денісова. — Однак з якого моменту надавати цей статус: з часу отримання заяви від постраждалого чи судового рішення? За наявності різних підходів маємо правову дискусію… Отож, потрібна єдина методологія визначення надання статусу безвісти зниклого.
Відповідно до даних Об’єднаного центру звільнення заручників, нині нараховується 258 зниклих безвісти, зокрема і військовослужбовці
Окрім цього, через імплементацію положень нового закону до Кримінального кодексу, внесено статтю 146, яка передбачає відповідальність за насильницьке зникнення людини, однак за нею нині, відповідно до моніторингу, який провела омбудсман, не ухвалено жодного судового рішення й не надано будь-якої державної підтримки.
Комісія з питань зниклих безвісти, роботу якої регламентує Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», сформована, однак не функціонує, відповідно — єдиний реєстр зниклих безвісти не створено. Реєстрація осіб, зниклих безвісти в Криму та РФ, «де-юре» взагалі не передбачена.
Як зазначила Людмила Денісова, питання зниклих безвісти не належить до компетенції жодного органу виконавчої влади. Відповідно, не визначено те, хто має здійснювати належні постраждалим виплати. У держбюджеті відповідні кошти не передбачено.
Про роботу в цій сфері поінформували співробітники Генпрокуратури і СБУ. Зокрема, представник Антитерористичного центру при СБУ Максим Гапієнко заявив, що відповідно до даних Об’єднаного центру звільнення заручників, нині нараховується 258 зниклих безвісти, зокрема і військовослужбовці. Донедавна ця кількість становила 304 (44 особи знайдено). СБУ готове передати до Комісії з питань зниклих безвісти необхідні бази даних.
Максим Гапієнко також сповістив, що СБУ функції пошуку зниклих безвісти не має — вона належить до компетенції національної поліції.
Питання насильницьких зникнень омбудсман підніме на найближчому засіданні уряду, зокрема щодо імплементації закону й закладення до держбюджету видатків на наступний рік для його реалізації
З критикою діяльності правоохоронних органів виступила голова громадської організації «Всеукраїнське об’єднання рідних зниклих безвісти і загиблих «Надія» Ядвіга Лозинська. За її словами, спеціалісти Об’єднаного центру звільнення заручників при СБУ не приділяли належної уваги інформації, здобутої батьками зниклих безвісти бійців.
— У підсумку в нас різні цифри безвісти зниклих. У СБУ мені надали дані про 260 осіб, Міжнародний Червоний хрест говорить про 1200, за відомостями громадських реєстрів, їх — 1500, — зазначила Ядвіга Лозинська. — Не функціонує Комісія, сім’ї зниклих безвісти залишаються без соціальної підтримки і, що найголовніше, без інформації про рідних. Хто і як їх шукає?
Голова ГО «Надія» звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової з проханням узяти це питання на особистий контроль.
Омбудсман повідомила: питання насильницьких зникнень вона підніме на найближчому засіданні уряду, зокрема щодо імплементації закону й закладення до держбюджету видатків на наступний рік для його реалізації.
