Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Деніал Рідлі — так написано на його бронежилеті. На позиціях він уже свій. Зовсім молодий хлопчина, народився у Лондоні, але наразі проходить службу на Донбасі в одному із батальйонів Збройних Сил України. Чоловік свідомо підписав контракт на 3 роки та захищає українську землю від щоденних агресивних дій збройних формувань РФ.
Він — бойовий медик, служив у британській армії, а також брав участь у бойових діях у таких країнах, як Сирія та Ірак. Тож бойового досвіду йому не позичати. До бойового підрозділу ЗС України потрапив кілька тижнів тому. І відразу — в одну з найгарячіших точок на лінії зіткнення. Деніал не дуже добре розуміє українську мову, але це не заважає спільній роботі з побратимами та виконанню поставлених завдань.
— Я поїхав до Сирії та воював проти Ісламської держави з американськими підрозділами VPG. Там я був двічі. Перший у 2015 році, а другий з 2017-2019 рр., де я здобув досвід у медичній сфері, що заохотило мене продовжити службу як військовий медик, — говорить Деніал, розбираючи зброю.
Каже, що його зацікавили події на Донбасі.
— На Донбасі війна розпочалась у 2014 році, а оскільки війна в Іраку та Сирії були світовою новиною, люди почали забувати про війну в Україні. Вони думають, що війна тут завершилась, або, як часто говорять, переформатувалась у так звану «траншейну війну», що тут немає боїв або вони дуже незначні. Нехай всі, хто говорить таке, приїдуть сюди та проведуть хоча б одну ніч на цій позиції. Вони переконаються, що війна триває і аж ніяк не закінчилась, — розповідає британець.
Жарти допомагають порозумітись, адже Деніал тільки починає вивчати українську мову. Поки що спілкується жестами з побратимами, але вже знає декілька слів, передусім чітко розуміє команди командирів. Говорячи з ним, побратими постійно жартують між собою та кажуть, що у такий спосіб вони допомагають йому вивчати українську мову.
— Декілька років я служив у піхотному батальйоні армії Великої Британії. Також вивчав мови. Я добре володію арабською та перською. У 2015 році вирішив поїхати до Сирії. Після цього подорожував Англією та Колумбією стосовно медичної справи. Потім повернувся до Сирії, де служив у шпиталі та швидкій допомозі.
Позиція, де перебуває «Рідлі» — є найближчою до ворога. Більшість обстрілів відбуваються вночі, починаючи з раннього вечора. Противник веде обстріл з РСЗВ, важкого озброєння, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. На запитання журналістів, чи має «Рідлі» власну родину, чоловік усміхаючись відповів, що наразі одружений з Україною.
Анна Чапала, мобільна пресгрупа ОТУ «Схід»
