Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Уперше учасницею практичної частини командирських зборів сержантів Повітряних Сил стала жінка.
«Уся в синцях і подряпинах, сукню ще тижні два одягнути не зможу, зате задоволення — море», — коментує свою участь у командирських зборах сержантів Повітряних Сил штабсержант Вікторія Городова.
Серед понад восьми десятків учасників Вікторія — єдина жінка. Останні п’ять років подібні заходи проходили в суто чоловічій компанії. А нині Вікторія на рівні з чоловіками в повній екіпіровці долала смугу реакції лідера, евакуювала «поранених», переправляла боєкомплект через огорожу та умовну прірву… І хоча завдання стояли серйозні, каже: за 22 роки у Збройних Силах України і не до такого готова.
— Я лише місяць тому з «Десни» повернулася, тому підготовлена була непогано, проте, побачивши нову смугу реакції лідера, була трохи шокована, — пригадує Вікторія. — Куди б я ще в свої 44 роки залізла? Чоловіки намагалися поводитися по-джентельменськи, та ми ж у війську, тому — «дякую, сама». Але все одно: де плече підставили, де наплічник підтримали. Та я і не перший рік в армії, пройшла шлях від роти до ПвК. До того ж від кожного учасника заходу залежав командний результат. Не могла ж я підвести когось.
На важливості тимбілдингу у Командуванні ПС наголошують особливо. Кажуть, що вправлятись із складною технікою часто простіше, ніж працювати з людьми.
— Основне завдання — не пройти смугу перешкод, а саме організувати роботу команди, — коментує головний старшина Повітряних Сил — начальник відділу з роботи із сержантських складом старший прапорщик Олег Рудюк. — Лідерами не народжуються, ними стають. І вже на рівні головного сержанта роти потрібні менеджерські здібності та вміння мотивувати. Що вже казати про головних сержантів бригад! Саме тому ми особливу увагу приділяємо командній роботі. Ось і під час цих навчально-методичних зборів сержанти тренувались діяти в тандемі, адже ні пораненого не евакуєш самостійно, ні боєкомплект через прірву без допомоги колег не переправиш…
Олег Рудюк резюмує, що в Україні дійсно є величезний прорив щодо організації всієї структури сержантського корпусу, а особливо командної і штабної ланок. А головне, з’явилось розуміння того, що сержант — це кістяк сучасної української армії, лідер для підлеглих та опора для командира.
Фото ПвК «Центр»
