Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Починаючи від 25 листопада минулого року тема полонених українських моряків залишається однією з провідних. Днями її обговорювали в Національному університеті оборони України на міжнародній науково-практичній конференції з морського права. На заході побувала і «АрміяInform». Ми поспілкувалися із помічником командувача ВМС ЗСУ з правової роботи полковником юстиції Леонідом Залюбовським. Він був присутній на процесі у Міжнародному трибуналі ООН з морського права в німецькому Гамбурзі, де розглядали позов України до РФ щодо незаконного арешту наших моряків та захоплення військових катерів і суден
Фуршет без мантій і ворогів
— Процес розгляду справи трибуналом не передбачає залучення третіх осіб. Беруть участь дві делегації. У нашому випадку — це Україна і Росія. Але остання відмовилась. Для її представників залишили приміщення, які, звісно, не задіяли. А ми використали надані трибуналом можливості. Все це суттєво відрізняється від наших внутрішніх звичайних судів. Розгляд справи починається з представлення національної делегації. Ми зайшли у приміщення, де 21 суддя в мантії, з відповідними регаліями, з кожним із нас привітався, — ділиться враженнями офіцер. — Після закінчення слухань відбувся, так би мовити, фуршет, до якого судді долучилися вже без мантій. Я запитував: а якби Росія взяла участь у процесі, то вони були б на цьому заході? Судді відповіли, що Міжнародний трибунал спрямований на те, щоб знаходити спільну мову й вирізняється з-поміж судів загальної юрисдикції. Якщо таке неофіційне спілкування відбувається в кулуарах, можливо, воно допоможе знайти якийсь компроміс. Хоча мене це дещо шокувало.
За словами співрозмовника, роботу української делегації належно забезпечували завдяки вітчизняному Міністерству закордонних справ.
— Робота тривала в незвичному форматі. Оскільки я юрист, який нечасто має справу з міжнародними питаннями, то для мене це був гарний досвід, — сказав Леонід Залюбовський.
Оонівська інстанція не бажає посилення конфлікту
Після пріснопам’ятного нападу на наші кораблі у Керченській протоці Україна вимушено звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права, де насамперед вимагала виконання попередніх превентивних заходів. Зокрема, звільнення трьох кораблів та команд і, відповідно, припинення подальшого кримінального переслідування військовополонених. Трибунал погодився з позицією України, хоча його рішення дещо відрізнялося від того, на яке сподівалася наша делегація.
— У рішенні трибуналу зазначено: Російська Федерація має негайно визволити моряків і кораблі. Проте новиною стало зобов’язання України й Росії утриматись від будь-яких дій, що посилюватимуть конфлікт та непорозуміння у справі. На нашу думку, це фактично означає, зокрема для РФ, утримуватись від продовження кримінального переслідування членів екіпажів, — розповів Леонід Залюбовський.
Розгляд триватиме
На запитання кореспондента «АрміяInform» про те, кому Україна має завдячувати за роботу, в результаті якої отримано відоме рішення трибуналу, полковник юстиції відповів:
— Наша команда була достатньо численною. Її очолювала Олена Зеркаль — заступник міністра закордонних справ з європейської інтеграції, офіційна представниця, визначена урядом. Також представляли нашу позицію закордонні адвокати від фірми Covington & Burling з США та професори провідних вишів світу. Наприклад, це Жан-Марк Тювенін — генеральний секретар Гаазької Академії міжнародного права. Додам, що розгляд справи триватиме. Це засідання (у травні 2019 року — ред.) присвячено попереднім заходам щодо негайного визволення наших кораблів і моряків. Тому що їх подальше утримання заподіє непоправної шкоди інтересам України і морякам, яких утримують в російській буцегарні.
Текст — Євген Проворний, «АрміяInform»
Фото — Дмитро Юрченко, офіційний сайт Міжнародного трибуналу ООН із морського права https://www.itlos.org
