Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
До п’ятиріччя катастрофи малайзійського «Боїнга» над Донецькою областю незалежний російський авіаційний експерт Вадим Лукашевич, який від самого початку досліджував обставини цієї резонансної справи, підготував докладний розбір версій катастрофи літака
Вадим Лукашевич дав згоду на розміщення його розслідування на сайті «АрміяInform». Першу частину читайте тут.
РОЛЬ РОСІЇ
Російська участь у розслідуваннях DSB і JIT була різнобічною і визначалася її стороннім статусом. Збитий літак був виготовлений у США, належав Малайзії, керував ним малайзійський екіпаж, вилетів він з Нідерландів, летів до Малайзії, російських громадян на борту не було, у російський повітряний простір не заходив, під управління російських диспетчерів не надходив, упав на території України. Юридично Росія ніякого стосунку до катастрофи рейсу МН17 не має. У технічному розслідуванні DSB статус Росії визначено Додатком 13 до Конвенції ICAO як «будь-яка інша держава, яка має інформацію, що стосується розслідування», що надається «за запитом».
Цей статус обмежував російську участь «тими питаннями, які дають право брати участь у розслідуванні», тобто стосовно тільки переданої Росією інформації. Всі скарги на те, що DSB не ділився з російськими представниками всією наявною інформацією, не обґрунтовані. Проте РФ передавала інформацію нідерландцям і в особі уповноваженого представника від Росавіації брала участь у редагуванні Підсумкового звіту DSB, висловивши зауваження до його проєкту, розісланому всім країнам-учасникам розслідування за три місяці до публікації (2 червня 2015 року).
На відміну від DSB, Об’єднану слідчу групу сформовано за європейськими процесуальними нормами країн, що мають юридичну підставу вести кримінальне розслідування загибелі рейсу МН17. У Росії таких підстав немає, як і окремого кримінального діловодства щодо загибелі рейсу МН17. РФ співпрацює з JIT у рамках надання правової допомоги кримінальному розслідуванню (згідно з Резолюцією № 2166 Радбезу ООН від 21 липня 2014-го) в особі Слідчого комітету, зі змінним успіхом відповідаючи на запити Національної прокуратури Нідерландів. Попри регулярні російські заяви про те, що РФ неодноразово просилася до складу JIT, а їй щоразу відмовляли, не існує жодного документально підтвердженого запиту з російського боку і відмови з боку нідерландців.
Як будь-яке кримінальне розслідування, діяльність JIT має закритий характер, тому що транспарентність може сприяти приховуванню, перекрученню чи знищенню доказів та утруднити притягнення підозрюваних у скоєнні злочину до відповідальності. Час від часу JIT оголошує проміжні результати розслідування, представляючи вже доведені обставини загибелі рейсу МН17. Це робиться не тільки для того, щоб інформувати про хід слідства. Представляючи попередні результати розслідування, Об’єднана слідча група щоразу публічно звертається до можливих свідків із проханням допомогти у зборі доказів. Від Росії JIT не отримала відповіді на частину запитів і не має можливості проводити слідчі дії в східній Україні.
Під час першої пресконференції JIT 28 вересня 2016 року слідство представило висновок: рейс МН17 збито з району селища Первомайський Сніжнянського району Донецької області України «Буком», завезеним на захоплену сепаратистами територію з Росії і потім повернутим назад. При цьому JIT «переконана, що має в своєму розпорядженні незаперечні докази» цього. Це переконання ґрунтується на ретельному вивченні десятків контейнерів із тисячами уламків МН17, з яких 1 448 були опрацьовані й включені в базу даних слідства як речові докази. Експерти дослідили 20 різних систем озброєння, проаналізували 5 млрд сторінок в Інтернеті, провели ретельне вивчення понад півмільйона фото- і відеоматеріалів, опитали понад 200 свідків, прослухали і вивчили 150 000 записаних телефонних розмов, з яких понад 3 500 телефонних дзвінків ретельно проаналізовані, перекладені й юридично зафіксовані. За результатами складено близько 6 000 офіційних протоколів, які лягли в основу озвучених висновків JIT.
На другій пресконференції 24 травня 2018 року JIT повідомила про переконаність у тім, що ракетна установка «Бук», яка збила малайзійський «Боїнг», належала 53-й зенітно-ракетній бригаді ЗС Російської Федерації з постійним місцем дислокації в селищі Маршала Жукова під Курськом. До цього моменту JIT провела два власні натурні експерименти в Україні та Фінляндії з підривом зенітної ракети 9М38М1 поруч із мішеневою обстановкою, що імітує конструктивні елементи літака.
Самохідна вогнева установка зенітного ракетного комплексу «Бук» з бортовими номером «3 * 2» у складі автоколони ввечері 23 червня 2014 року в центрі Старого Оскола. Саме цю ракетну установку, за даними JIT, 17 липня виявлять у Донецькій області.
Місця зйомки очевидцями проходження автоколони з зенітними ракетними установками «Бук» 53-ї зенітно-ракетної бригади на проспекті Олексія Угарова в Старому Осколі (Білгородська область) увечері 23 червня 2014-го з висоти пташиного польоту. Колона рухалась убік Міллерового Ростовської області.
Ракетна установка зенітного комплексу «Бук» з бортовим номером «3 * 2» у складі колони на ділянці автошляху Р188 неподалік селища Котел Білгородської області ввечері 23 червня 2014 року.
Фото 1. «Бук» на трейлері в Донецьку на перехресті проспекту Ілліча з вулицею Шахтобудівників уранці 17 липня 2014 року.
Фото 2. «Бук» з бортовим номером «3 * 2» на виїзді з Донецька на Макіївському шосе (автодорога Н21) убік Сніжного вранці 17 липня 2014 року.
Фото 3. «Бук» на вулиці Карапетяна у місті Сніжне на Донеччині, середина дня 17 липня 2014 року.
Фіксація пересування «Бука» фото- і відеозйомкою на місцевості і фотозйомкою на маршруті Донецьк—Сніжне 17 липня 2014 року. Мал. 9. «Бук» з неповним боєкомплектом (бракує однієї ракети), що транспортують на трейлері «Вольво» через Луганськ убік російського кордону ввечері 17 липня 2014 року.
19 червня 2019 року під час третьої пресконференції JIT на підставі накопичених доказів пред’явлено звинувачення у причетності до знищення рейсу МН17 першим чотирьом підозрюваним (з оголошенням їх у міжнародний розшук): трьом громадянам Росії (Ігорю Гіркину, Сергію Дубинському і Олегу Пулатову) і одному громадянину України (Леонідові Харченку). Крім того, названо дату початку судового процесу у справі МН17 — 9 березня 2020 року.
(Forbes, 16.07.2019)
(Далі буде)
