ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Ігор Михайлишин: «Зафіксував усе в книзі. Щоб друзі, які загинули, жили на папері»

Life story
Прочитаєте за: 6 хв. 8 Липня 2019, 9:37

Ігор Михайлишин – ексбоєць батальйону «Донбас». Брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська, Іловайська, частини Мар’їнки.

Нині живе у Києві, третьокурсник Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра. Автор книги «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону “Донбас”», що вийшла цього року у видавництві «Фоліо».

Ігор запропонував зустрітись у ботанічному саду. Сидимо на лавиці, поруч люди на траві займаються йогою. Розмовляємо про війну, літературу, адаптацію до мирного життя.

Невипадкові випадковості

– Після повернення з війни знав, чим займатимешся?

– До війни закінчив юридичний і готувався складати іспити, щоб стати адвокатом. Почався Майдан, потім – війна, полон. Після цього мій вектор змінився – повернув у бік музики. Були випадкові обставини, які вели до того. Спершу з викладачкою музики познайомився… Знімали фільм про наш батальйон, попросили зіграти на фортепіано. Викладачці сподобалася моя гра. Запропонувала вступити до Київської муніципальної академії музики.

– Гадаєш, ці люди випадково траплялися?

– Ні, невипадково. Багато таких моментів є. І на війні, й у звичайному бутті, коли надходять сигнали, що перед тобою вибір: йти чи ні. За 5-10 років згадуєш, як складалися обставини, й дивуєшся: якби не якась дрібничка, все по-іншому було б. Помітив це, як виповнилося 13 років. Згодом забув про це. А після Майдану, війни на подібні речі знову став звертати увагу.

– Випадковості на війні зможеш згадати?

– Про цей випадок тільки нині дізнався. Коли штурмували Первомайськ, там стояв артдивізіон, не пригадаю якої бригади. Наш командир артилерії поїхав до них по топографічні карти – у нас нормальних не було. Мапи взяв і номер телефону командира дивізіону теж. За кілька днів ми штурмували місто. У момент затишшя хлопці під дерева полягали. Командир завше на місці не сидів, а тут чомусь вирішив теж лягти, у небо подивитися. Лежить і бачить… безпілотник! Летить не з сєпарського боку, а з нашого. Набирає номер командира дивізіону й озвучує наші координати. Той був шокований, каже: «Я щойно ці координати на “вогонь” передав». Але встигли-таки скасувати наказ… Потім розмовляли з тим командиром. Артилеристи подумали, що ми сєпари – адже без техніки, просто на автобусах осіб 50 приїхало. Мали там усіх накрити…

Мандрівні щоденники

Ігор закурює, я запитую про книгу. З чого ж все почалося? Розповідає: на презентації збірки «Голос війни», що об’єднала історії 22 ветеранів і до якої ввійшли два тексти Ігоря, зустрів журналіста Юрія Бутусова. Той запросив до проєкту «Моя війна», у межах якого планували видати серію книжок. У вересні 2018-го Ігор здав готовий текст. Юрій передав його видавництву «Фоліо», яке і надрукувало «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону “Донбас”».

– Що мотивувало на створення книги?

– Це, до речі, знову про випадковості. В Іловайську вів щоденники. Один згорів, коли міна поцілила в машину. Ще один я загубив. Потім по пам’яті відновлював, заново записував. Коли потрапив у полон, то третій щоденник (у ньому записував події в Іловайську)сам порвав і полем розкидав. Іще один лишився в Кураховому на турбазі.

За словами Ігоря, наприкінці перебування в полоні з’явилася змога знову вести щоденник.

Коли «донбасівці» повернулися з полону, частина речей з турбази в Кураховому вже була в одного з дніпровських волонтерів. Ігор знайшов з того скарбу лише старі берці й майже порожній речмішок, в якому і був перший щоденник – найцінніше…

– Я вже про нього забув. Якби не знайшов, може, далі нічого і не писав би… Бракувало мотивації щось викладати публічно. Просто все фіксував. На згадку. Для себе, для дітей.

Ще раз запитую про мотив.

– У полоні із другом-столяром уклали угоду. Я постійно казав: зроби скриню для речей, складатиму туди важливі речі… І згадав, що в мене щоденники були. То й пропоную: я книгу про все напишу, а ти скриню змайструєш. Так і домовились. От я книгу написав, а він скриню ще не зробив.

Ігор каже: ця угода, скоріше, існувала, аби чимось у полоні зайнятися.

Командир умовив викласти тексти на відкритій сторінці

– Звільнився зі служби у 46-му окремому батальйоні спецпризначення «Донбас-Україна» і поїхав додому. Якось не міг заснути й думаю: сяду щось напишу. І п’ять сторінок написав. Потім цілу весну творив майбутній розділ книжки про бої за Попасну. До речі, знову про випадковості… Їхав якось з фотографом Юрієм Величком. Кажу йому: хочете почитати мою писанину? Він почитав і… порадив піти на курси для ветеранів АТО у Школу публіцистики, які я з задоволенням пройшов.

Знову говоримо про полон. Запитую, чи одразу Ігор зумів розповісти про це публічно.

– Спочатку створив у «Фейсбуку» закриту групу для 10-15 друзів. Щодень писав туди по одному оповіданню. Пізніше мій командир умовив викладати тексти на відкритій сторінці. То його заслуга, бо я не надто хотів це показувати всім.

– На які відгуки сподівався?

– Спрага до читацьких коментарів утамувалася ще в тій закритій групі. В ній були важливі для мене люди та їхні думки… Ще один мотив – хотів усе зафіксувати у книзі, щоб загиблі друзі жили на папері.

Відчуваю себе добровольцем

Розмова добігає кінця. Говоримо про період після закінчення служби.

–У мене перехідного періоду не було. Я тоді чудово почувався. Зараз так само. В побратимів склалося по-різному: когось на алкоголь тягнуло, хтось із країни виїхав, або жахи війни згадував і раптом міг посеред вулиці заплакати… Нам – бійцям «Донбасу» – дуже допомогло щоденне спілкування один з одним у полоні. Сто людей розбирали, обговорювали, хто що бачив, хто де загинув. Важливо, як ти житимеш далі з таким досвідом. Приймеш його чи він тебе знищить. Спілкування допомогло все пережити і просто не здуріти.

– Є різні способи звикання до мирного життя. Який порадиш?

– Інтуїція підказує, як лікуватися. Головне, звісно, аби це не були алкоголь чи наркотики.

– Що плануєш на майбутнє?

– До війни планував. Коли в будинок переїду, до роботи стану, родину заведу, машину куплю… Все закінчилось тим, що я не адвокат, вивчаю музику й узагалі живу в іншій частині України (до війни Ігор жив на Івано-Франківщині – ред.).

– Ким себе відчуваєш – літератором чи музикантом?

– Добровольцем.

Фото – АрміяInform, lb.ua

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
@armyinformcomua
Окупантам наказали страчувати цивільних у Куп’янську — перехоплення

Окупантам наказали страчувати цивільних у Куп’янську — перехоплення

Українські військові представили докази чергового воєнного злочину російських окупаційних сил.

Згорів, мов сірник — рюкзак згубив окупанта, який йшов полем на штурм Покровська

Згорів, мов сірник — рюкзак згубив окупанта, який йшов полем на штурм Покровська

Оператори БПЛА з підрозділу «Гострі Картузи» стали свідками жорстокої розплати російського загарбника за бажання нажитися на вбивствах українців.

Найбільше ворожих атак зафіксовано на Покровському та Костянтинівському напрямках — Генштаб ЗСУ

Найбільше ворожих атак зафіксовано на Покровському та Костянтинівському напрямках — Генштаб ЗСУ

Від початку доби на фронті відбулося вже 76 бойових зіткнень. Найбільше ворожих штурмів зафіксовано на Покровському та Костянтинівському напрямках.

«Вся дорога усіяна „сюрпризами“» — єгері показали момент підриву свого авто очима екіпажу

«Вся дорога усіяна „сюрпризами“» — єгері показали момент підриву свого авто очима екіпажу

Українські військові показали момент підриву свого броньованого автомобіля на ворожій міні від першої особи.

«Градину» повернули відправнику дроном-бомбером: російська піхота не вижила

«Градину» повернули відправнику дроном-бомбером: російська піхота не вижила

На півночі Харківщини військовослужбовці бригади «Хартія» модифікували нерозірваний снаряд від російської РСЗВ «Град» і скинули ракету на бліндаж противника з важкого дрона-бомбера «Вампір». Ворожа піхота не вижила.

Президент обговорив з Головнокомандувачем ЗСУ «далекобійних санкцій проти рф»

Президент обговорив з Головнокомандувачем ЗСУ «далекобійних санкцій проти рф»

Президент України Володимир Зеленський заслухав доповіді військових та представників спецслужб.

ВАКАНСІЇ

Військовослужбовець ЗСУ

від 20100 до 120100 грн

Олександрія

Старобільський РТЦК та СП

Інженер-електронік

від 16000 до 19000 грн

Львів

4762 військове представництво МОУ

Програміст-Військовослужбовець

від 20100 до 121100 грн

Суми

Косівський РТЦК та СП

Військовослужбовець

від 44650 до 120100 грн

Миколаїв

Відділ рекрутингу та комплектування Інгульського РТЦК та СП

Оператор БПаК

від 20100 до 120000 грн

Запоріжжя

415 окремий батальон ЗСУ Запорізька Січ.

Гранатометник у 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго ЗСУ

від 50000 до 120000 грн

Київ, Київська область

--- ---