Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою. Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики…
Бойовий шлях братів-прикордонників зійшовся у підрозділі «Шквал».
Відео про братів оприлюднила 10 квітня Державна прикордонна служба України.
Штаб-сержант Михайло з позивним «Локі» — прикордонник із Львівщини. Свій шлях у Державній прикордонній службі він розпочав ще у 2015 році.
На західній ділянці кордону Михайло послужив недовго, бо відправився виконувати бойові завдання в зоні проведення АТО.
Повномасштабне російське вторгнення зустрів у Станиці Луганській, де разом із побратимами тримав оборону. Вже у перші дні війни підрозділ зазнав артилерійських обстрілів, однак без втрат зміг відійти та продовжити виконання завдань.
З того часу бойовий шлях військовослужбовця пролягає через Станицю Луганську, Сватове, Кремінну, Лиман, Соледар, Вовчанськ, Чернігівщину, Серебрянський ліс.
Найважчим згадує травень 2022 року — бої за Лиман, коли ворог масовано застосовував артилерію та важку техніку.
Сьогодні «Локі» — начальник вогневого відділення. Його підрозділ ефективно знищує противника, працюючи у взаємодії з безпілотними системами та іншими елементами вогневої підтримки.
Але особливою ця історія є тому, що поруч із ним служить рідний брат Євген з позивним «Юджин». Він став прикордонником у 2020 році.
І хоча на початку повномасштабної війни вони виконували завдання окремо, згодом свідомо обрали службу в одному підрозділі.
«Коли ми були розділені — було важче. Хвилюєшся не тільки за себе, а й за нього. А коли працюємо разом — розуміємо одне одного без слів», — розповідає «Локі».
У Вовчанську брати працювали в одному мінометному розрахунку: один
— навідник, інший — заряджаючий.
У складних умовах бою така взаємодія ставала перевагою — злагодженість і довіра дозволяли діяти швидко й точно.
Родина для них — не лише підтримка, а й частина служби. Їхній батько також був прикордонником, а мати нині продовжує службу. Тож вибір професії став продовженням сімейної традиції.
Водночас війна не оминула особистих випробувань. На початку вторгнення дружина та маленька донька Михайла опинилися в окупації й змогли виїхати лише через чотири місяці. Сам військовий був поранений, але вже за три тижні повернувся у стрій.
Попри втому, втрати та складні бойові умови, він зберігає оптимізм.
Як повідомляла АрміяInform, пілоти прикордонного підрозділу «Фенікс» показали добірку знищень російських штурмовиків за березень.
