Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Значний запас ходу, прохідність, вантажопідйомність, ремонтопридатність, надійна основна та аварійні системи зв’язку, стійкість до засобів РЕБ противника.
Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою.
Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики їхньої ефективності та перспективи застосування АрміяInform розповів командир батальйону безпілотних систем 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2 Олександр на позивний «Кочівник».
— Які основні завдання сьогодні виконують наземні роботизовані комплекси на полі бою?
— Основні й найпоширеніші завдання НРК на фронті зараз — це логістика: доставка всіх видів забезпечення на передній край, перевезення боєприпасів, спорядження, продовольства та інших вантажів для підрозділів на «нулі», екіпажів БПЛА та сил прикриття.
Також НРК активно використовуються для евакуації загиблих із поля бою та вивезення поранених військовослужбовців.
Окремий напрям — ударні НРК-камікадзе, оснащені боєприпасами для знищення противника в укриттях або на позиціях, де інші засоби менш ефективні.
Крім того, застосовуються бойові платформи зі стрілецьким озброєнням, кулеметами, вогнеметами та іншими бойовими модулями.
Фактично сьогодні можна виділити логістичні, ударні, штурмові, евакуаційні, камікадзе, інженерні та спеціалізовані НРК.
Насправді головною перевагою сучасного НРК є його модульність — здатність швидко змінювати оснащення залежно від конкретної бойової потреби.
На базову рухому платформу можна встановити обладнання як для логістики чи евакуації до бойових модулів або спеціального інженерного обладнання.
Тому сучасні комплекси дедалі більше створюються як універсальні модульні платформи, здатні адаптуватися під широкий спектр бойових завдань.
— Які технічні характеристики є визначальними для ефективності НРК на полі бою?
— Передусім критично важливим є великий запас ходу, який дозволяє комплексу працювати далеко за межами безпечної зони, виконувати завдання на передньому краї та повертатися назад.
Не менш важливою є висока прохідність за будь-яких погодних умов і на складному рельєфі. НРК повинен залишатися функціональним у дощ, сніг, багнюку незалежно від сезону.
Ключовою також є ремонтопридатність — комплекси мають бути пристосовані до оперативного ремонту безпосередньо в зоні застосування без постійного відправлення в тилові майстерні.
Нарешті, одним із ключових чинників ефективності НРК є зв’язок. Основний канал управління має бути захищеним від впливу засобів радіоелектронної боротьби противника.
Крім того, обов’язково повинні бути резервні канали — аварійне радіокерування, ретранслятори та додаткові системи, які дозволяють зберігати контроль над платформою навіть у разі втрати основного каналу.
Багатоканальна система зв’язку забезпечує бойову живучість наземного роботизованого комплексу не менше, ніж бронювання чи інший встановлений на дроні додатковий захист.
Важливим є також захист дрона — як пасивний, так і активний. Пасивний — сітки, полікарбонат, легкі захисні конструкції, активний — засоби боротьби з FPV-дронами, зокрема сіткомети.
— Якими мають бути оптимальні параметри НРК залежно від його призначення?
— Для логістичних платформ критично важливими є запас ходу, прохідність, вантажопідйомність і захист.
Оптимальним вважається корисне навантаження в межах 200–250 кілограмів. Це дозволяє ефективно доставляти вантажі та водночас мінімізувати втрати у разі знищення окремого дрона машини.
Для ударних НРК важливими є стабілізація озброєння, ефективне наведення та здатність виконувати бойові завдання без безпосередньої присутності оператора.
Для евакуаційних наземних дронів ключовим чинником є баланс між захистом і транспортною ефективністю.
Основне завдання евакуаційного НРК — максимально підвищити шанси на виживання поранених під час транспортування, тож конструкція може включати захисні капсули, однак додатковий захист безпосередньо впливає на вантажопідйомність.
На практиці окремі комплекси здатні перевозити до трьох поранених військовослужбовців із повним спорядженням на дистанції понад 40 кілометрів, однак посилений захист часто зменшує ці можливості.
— Які нестандартні завдання можуть виконувати НРК на сучасному полі бою? Чи придатні вони, наприклад, для розвідки?
— Розвідувальні функції наземних платформ значно поступаються можливостям повітряних дронів. Однак НРК справді може бути перспективними для маршрутної розвідки, перевірки доріг, інженерного супроводу, розмінування та супроводу колон.
Найбільш ефективним щодо розвідки видається поєднання НРК із БПЛА. Сучасний НРК дедалі більше стає універсальною платформою, здатною швидко адаптуватися до змін бойової ситуації завдяки модульності.
Також НРК можуть використовуватися не лише для логістики чи штурмових дій, а й для введення противника в оману, імітації присутності живої сили, навіть психологічного впливу та створення ефекту несподіванки.
Бойові платформи можуть застосовуватися для раптових атак із використанням кулеметів, вогнеметів чи інших систем.
— Чи поділяєте ви тезу про те, що наземні роботизовані комплекси відіграватимуть одну з ключових ролей на майбутньому полі бою? В якому напрямі вони можуть розвиватися?
Безумовно, так. Наземні роботизовані комплекси вже зараз демонструють високу ефективність у логістиці, евакуації, ударних операціях, інженерних завданнях і спеціалізованих місіях.
Їхня роль лише зростатиме завдяки розвитку автономності, модульності, захищених систем управління та штучного інтелекту.
У перспективі НРК можуть стати одним із ключових елементів сучасного поля бою, суттєво знижуючи ризики для особового складу та підвищуючи бойову ефективність підрозділів.
Перспективним напрямом є перехід до гібридних систем живлення — поєднання двигунів внутрішнього згоряння та електробатарей.
Важливим є впровадження повноцінної підвіски, яка покращує швидкість, стабільність, прохідність і комфортність перевезення. Моделі з підвіскою та комбінованими системами живлення вже демонструють значно кращі результати за дальністю, швидкістю та надійністю роботи.
Також подальший розвиток напряму значною мірою пов’язаний з інтеграцією штучного інтелекту, який дозволить автоматизувати виявлення цілей, координацію з іншими безпілотними системами та підвищити автономність.
