У росії продовжують брехати про те, що Кримський півострів вдалося загарбати в України й окупувати «без жодного пострілу», тому що ніхто не чинив активного спротиву. Насправді опір…
Сьогодні у Києві попрощалися з 24-річною Марією Зайцавою — білоруською снайперкою, яка воювала за Україну у лавах Другого Інтернаціонального легіону. Вона загинула на позиції під час виконання бойового завдання.
Марія просила не плакати та не нести квіти до неї на прощання, якщо вона загине, розповів полковник запасу Руслан «Санта» Мирошниченко — екс-командир Другого Інтернаціонального легіону:
«Марія була сильною дівчиною, солдатом, добровольцем. Заповідала нам бути мужніми, сильними, боротись із ворогом. Отже, не плачемо, прошу вас. Це не мої слова, це вона сказала. Не плачемо зібралися до купи і боремось. І вбиваємо! Слава Україні! Живе Беларусь!»
Марія долучилася до Інтернаціонального легіону у листопаді 2022 року. Тривалий час була бойовим медиком.
«Я помітив, що з’явилася така тендітна дівчина, дитина фактично. Я одразу звернув увагу, бо тоді подумав, що тут старшокласник робить у моєму бойовому підрозділі? Але у цього старшокласника, умовно кажучи, виявилася дуже сформована особистість, дорослі думки, сформована рішучість боротися. Вона неодноразово повторювала, що вона не об’єкт жалю, вона хоче бути конкретно суб’єктом боротьби і вона кожного дня це доводила», — розповів Руслан Мирошниченко.
Спочатку вона працювала в екіпажі медичної евакуації, а потім бойовим медиком безпосередньо на позиціях. Завжди була дуже цілеспрямованою та постійно вчилася, згадує Марію її побратим санінструктор медичного пункту сержант Руслан Бойчук.
«Ми з нею, майже в один час прийшли в Легіон. Разом були в одному екіпажі, разом заступали на позиції. Так у нас складається ситуація, що деякі жінки стають сильнішими за чоловіків. Чоловіки ховаються, а от жінки навіть приїжджають з-за кордону. Марія могла спокійно собі жити в Чехії, вона там жила, в неї була посвідка на проживання, але вона приїхала сюди», — згадує Руслан Бойчук.
За словами Руслана Мирошниченка, він не хотів відпускати її безпосередньо на позиції. Але вона переконала його, що здатна це робити. І вона врятувала життя декільком військовослужбовцям завдяки своєму холоднокров’ю та зібраності.
Під час одного з виходів на позиції Марія отримала поранення. Уламок від міни потрапив їй в руку. Але після лікування вона одразу повернулася в підрозділ. І заявила, що хоче стати снайпером.
«Отак рішуче мені сказала, що все, „Санта“ досить, я вже готова вбивати. У неї було бажання помститися за побратимів», — згадує Руслан Мирошниченко.
І Марія почала тренуватися як снайпер. Спочатку це був імпровізований полігон на Сході України, а потім її відправили на снайперські курси. Після повернення з навчання вона виконувала бойові завдання в районі Часового Яру, а потім у районі Покровська. Була результативным снайпером.
«Ця дівчина боролася все своє життя. І загинула під час виконання бойового завдання. Вона до останнього була на позиції», — розповів командир Другого Інтернаціонального легіону майор Олександр Якимович.
За його словами, підрозділ представив Марію Зайцаву на відзнаку «За мужність» (посмертно).
Фото Наталії Кравчук
