Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Там з оборонцями працюють фахівці, які допомагають їм вилікувати поранення та повернутися до життя на свободі: профільні медики, психологи, юристи, які допомагають виробити документи, втрачені або відібрані в полоні. Про один з таких центрів і про те, як все це відбувається, на власному прикладі розповів нещодавно визволений воїн з окремої мотопіхотної бригади Павло Щепка.
У полон він потрапив 15 травня на Азовсталі — з відкритим переломом правої ноги й уламками в тілі внаслідок авіаудару.
Після обміну Павло два тижні перебував у медичному центрі.
Звідти возили в обласний центр на ретельне обстеження.
«Ставлення чудове. Обстежили вуха, зробили знімки ноги, кардіограму. Зараз проходжу реабілітацію в Києві перед операцією на нозі. Будуть її рівняти й витягувати уламки — тільки ті, що заважають. Бо всі витягти нереально», — каже він.
Зараз Павло в одному зі столичних госпіталів:
«Я ще не до кінця усвідомив, що вже вдома. Але нам тут допомагають: можна поспілкуватися з психологом, з людьми з Координаційного штабу. Щось згадати. Рідні теж допомагають.
Телевізор не дивлюся й новини не читаю. Інформацію з фронту дізнаюся від друзів — у мене їх багато.
У лікарні я весь день мотаюся — то процедури, то побратими приїжджають і можна поспілкуватися. А там вже й обід і вечеря. Музику слухаю — старі пісні наші, перероблені під сучасні мотиви: «Батько наш Бандера…», «Червона калина».
