Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
АрміяInform продовжує знайомити вас із проєктом «Прийняття», який ініціювала львівська Національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик». Нагадаємо: митці відшукують вкрадені росією тексти та музику українських поетів, виконавців та композиторів і повертають їм унікальне звучання. Наразі вже відновлено два музичні твори.
І сьогодні учасники «Дударика» презентують стрілецький «хіт» періоду Першої світової війни та національно-визвольних змагань «Розпрощався стрілець із своєю ріднею».
— Пісня знана і співана, не зникала з поля зору ні на мить, принаймні на заході України. Проте і її поцупили росіяни та видавали за пісню червоної армії. Їхні «митці»-мародери Дятлов і Кооль — підкорегували текст, переклали російською і вуаля: є нова мотиваційна «красногвардійська» пісня. Але ні. Це наше надбання, наша культура, традиція, — зазначив керівник проєкту, диригент, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Кацал.
Слід додати, що січові стрільці майстерно адаптовували народні пісні на вимогу часу. Це робили й вояки УПА. Нині тексти, що мають народне авторство, також «стають до лав», бо на це є вимога сьогодення.
А ось і слова, які співали наші січовики задовго до того, як їх адаптували під свої потреби росіяни-мародери:
Розпрощався стрілець із своєю ріднею
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за стрілецький звичай,
Йдемо в бій за свою перемогу.
А вітер колише високу травицю,
Дуб зелений додолу схилився,
Листям шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.
Ой, коню, мій коню, не стій наді мною,
І землі не розкопуй копитом.
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що лежу я у полі убитий.
Ряди за рядами йдуть хлопці полками,
До походу вже сурми їм грають.
А за їхню честь лиш березовий хрест,
Над курганом вітер співає.
Нагадаємо, що учасники капели «Дударик» в межах реалізації мистецького проєкту «Прийняття» збирають кошти на потреби Збройних Сил України.
@armyinformcomua
Боєць з позивним «Мак» — оператор радіолокаційної станції. Будівельник у цивільному житті, на початку 2023 року він став до лав Збройних Сил.
«Мусимо продовжувати», — переконані військовослужбовці Збройних Сил України, які після поранень та контузій далі служать українському народові в тилу.
У війни є багато облич. Але одне з них — найтемніше — це обличчя ката.
При Міністерстві оборони України створюють систему центрів компетенцій військових технологій для пришвидшення впровадження штучного інтелекту у війні.
Внаслідок нічної атаки по півдню Одещини пошкоджено обʼєкти енергетичної, промислової та портової інфраструктури.
Наступальні дії підрозділів Сил оборони на Олександрівському напрямку розвиваються успішно, противнику де дають змоги змінити ситуацію на його користь.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…