Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
«А ваші діти де? Наші – на морі! Ніжне сонечко, лагідний Азов, турботливі інструктори дриль-сержанти, каски, броня, автомати…. Ото справжній активний відпочинок! Для справжніх!..»
Такий допис на своїй сторінці у Фейсбук зробив Валерій Горбенко – один із організаторів вишколу «Юний морський піхотинець-2020» та батько однієї з випускниць черкаського «Клубу юного моряка», вихованці якого вже четвертий рік беруть участь у вишколі на полігоні поблизу Маріуполя.
Виживати за будь-яких умов: стрибати, бігати, стріляти у повному військовому екіпіруванні за будь-якої погоди й за справжніми нормативами «Курсу молодого морпіха» та ще й під суворим наглядом військових інструкторів 503-го батальйону морської піхоти. Чотирнадцять юнаків і дівчат із Черкащини нещодавно виборювали почесне звання «юного морського піхотинця», а головне – право носити навіть у школі, замість класичного «дрескоду», – іменну футболку морпіха з логотипом «борсуків».
Це вже сьомий за рахунком вишкіл учасників клубу, які є членами гуртка морської піхоти – «Окремого_навчального_підрозділу при 503-м батальйоні морпіхів».
Перед полігоном юнацтво має опанувати все те, чого навчають воїнів на КМБ
– Бути морпіхом для наших учнів – це величезна честь та справжня перевірка на міцність. Адже побувати в гостях у справжніх морських піхотинців та отримати можливість вибороти почесне звання випадає далеко не кожному, – каже Юрій Горбенко.
Спершу юнацтво має пройти курс навчання у «Клубі» та опанувати все те, чого навчають бійців на КМБ морської піхоти.
– Марш-кидки, тактика ведення бою, поводження зі зброєю, тактична медицина, орієнтування та пересування на місцевості. Діти вивчають також елементи легко-водолазної підготовки, знайомляться з екіпіруванням та навчаються поводитися у воді. Цього року ми додали до програми навчань навіть деякі елементи парашутно-десантної підготовки, – розповідає пан Валерій.
Опановують не дитячу науку у своєрідній «школі виживання морпіха» учні приблизно рік. Далі мають пройти перевірку «боєм» – здійснити понад 35- годинний марш-кидок вздовж берегової лінії Дніпра.
– Намети, тренувальний катер «Кузьмич», названий на честь загиблого на Донбасі полковника В’ячеслава Галви, захоплення «ворожого» табору, укріплення, штурм, навіть «замінування» території… У наступ наші школярі ідуть, наче бувалі вояки – щоправда, замість справжньої зброї – навчальна, замість гранат – петарди.
Такий перший екзаменаційний етап вишколу, на який до Черкас оцінити рівень підготовки школярів приїжджають справжні інструктори з батальйону морської піхоти. Саме вони і визначають, хто готовий до наступного етапу на полігоні, а кому варто ще трохи потренуватися.
– Другий етап вишколу більш складний. Там серйозна муштра за дорослою програмою, та й проходить він зазвичай у досить непростих осінніх погодних умовах Приазов’я… Але наші учні достойно витримують усі навантаження і отримують не лише безліч корисних знань та навичок з військової справи, а й задоволення. У чому секрет? – Діти дуже добре підготовлені, а головне – їм надзвичайно подобається військова справа і вони знають, задля чого її опановують, – розповідає Валерій Горбенко.
Та зазначає, що ідея створення підрозділу виникла понад чотири роки тому після розмови з комбатом морпіхів Вадимом Сухаревським.
– Зайшла мова про військово-патріотичне виховання молоді, яке на той час, навіть в умовах війни, було дуже слабеньке. У Черкасах діяв лише невеличкий військово-патріотичний гурток у «Клубі юних моряків». На базі цього гуртка вирішили спільними зусиллями створити підрозділ «юної морської піхоти», – розповідає Валерій Горбенко.
Починався гурток з чотирьох дітей. Тепер їх – удесятеро більше. І щороку охочих доєднатися до «юних морпіхів» більшає. Опанувати військову справу до Черкас з’їжджаються діти з усієї області.
– Чотири роки тому наші діти вперше поїхали на вишкіл на базу батальйону до Маріуполя. Це було восени, приблизно у цей час. Це настільки надихнуло і нас, і дітей, що ми почали працювати більш активно. Відтоді поїздки на Приазов’я стали для учнів гуртка – традиційними, – розповідає пан Валерій.
Згодом гурток «морська піхота» у «Клубі юного моряка» перетворився в офіційний «окремий навчальний підрозділ при 503-м батальйоні морської піхоти».
Починати заняття у підрозділі діти можуть з десяти років. Але на другий етап вишколу їдуть лише «старі» – 14-17-річні підлітки. Але не буває й без винятків. Минулого року до Маріуполя вперше поїхав наймолодший 13- річний учасник.
– Це був наймолодший з усіх – легендарний наш Віталій Шевченко. Позаторік на відбірковому етапі він не міг навіть пересмикнути затвор автомата. Ходив за інструкторами, щоб навчили. Ледь не плакав, що його не беруть на другий етап. А тоді зібрався і сказав інструктору: «Ось побачите, наступного року зустрінемося в Маріуполі». Той лише усміхнувся у відповідь. Але минув рік. І завзятий хлопець так натренувався, що таки поїхав на другий етап змагань і там добре впорався з усіма випробуваннями. А під час нагородження пробрався до того самого інструктора і запитав: «Ну що, пам’ятаєте мене? А я казав, що тут зустрінемося». Це було просто – до сліз. В той момент ми всі зрозуміли, що йдемо правильним шляхом і що нашими дітьми треба і варто пишатися, – каже Валерій Горбенко.
Цього року учні також не підвели. Усі 14 юнаків та юначок, яких інструктори відібрали на другий етап, подолали смугу перешкод і вибороли почесне звання «юного морпіха». Традиційно, з рук комбата їм вручили іменні футболки батальйону та сертифікати. Цього разу командування батальйону ще підготувало для учнів два додаткових бонуси, про які діти дізналися вже на нагороджені – це почесні відзнаки – нагрудний знак командира батальйону підполковника Сухаревського – двом найкращим учням. Одним із них став якраз Віталій Шевчеко.
– Попри те, що дітям іноді буває важко, адже військова справа – нелегка, вони долають усі випробування через «не можу», на характері. Ясна річ, що це базова підготовка – лише «ази». Але це те, що надзвичайно загартовує не лише тіло, а й дух молодих українців, – зазначив інструктор морпіхів старший лейтенант Владислав Товстий.
Для учасників вишкіл, як і навчання у «клубі» – абсолютно безкоштовний. Усі витрати на підготовку беруть на себе військові, черкаський «Клуб юних моряків» та волонтери.
– Для гарної справи ані сил, ані грошей не шкода. Адже ми всі переконані – вкладатися в навчання наших дітей – це інвестувати у майбутнє своє країни, – підсумував Валерій Горбенко.
