Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Кореспондентка АрміяInform поспілкувалася з директоркою представництва в Україні міжнародної організації «Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту» (CIVIC) Єлизаветою Барань.
Нацстратегія покликана закріпити лідерство Збройних Сил у захисті цивільних
– Пані Єлизавето, розкажіть про Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) і його головну місію.
– В Україні робота CIVIC сфокусована на трьох головних напрямах. Перший – підтримка уряду щодо ухвалення і реалізації Національної стратегії із захисту цивільного населення у збройних конфліктах. Другий – співпраця і навчання представників сектору безпеки та оборони в покращенні підходів до захисту цивільного населення. Третій напрям – взаємодія з цивільним населенням на сході України в районі збройного конфлікту для покращення їх безпеки шляхом побудови ефективного діалогу з військовими та представниками військово-цивільних адміністрацій.
Місія CIVIC полягає в підтримці цивільних, постраждалих від конфліктів, у прагненні бути захищеними. Співпрацюємо і з військовими, щоб підвищувати їхню спроможність запобігати шкоді цивільним під час конфліктів й надавати допомогу тим, хто постраждав.
Вважаємо, що цивільні мають впливати на те, аби їхні потреби в захисті задовольняли. Тож CIVIC виконує роль «місточка» між ними й військовими, щоб голос цивільних чули і враховували.
– Розкажіть про проєкти, над якими працює CIVIC
– Наразі впроваджуємо два проєкти, які фінансово підтримали Євросоюз («Розбудова спроможності для захисту цивільного населення на сході України») і Міністерство закордонних справ ФРН («Посилення спроможності для захисту цивільного населення на сході України»).
Основні завдання проєктів – покращення взаємодії між цивільними й військовими на сході України. Як результат, мешканці громад, які проживають біля лінії розмежування, зможуть ефективніше обговорювати з військовими та військово-цивільними адміністраціями питання захисту і разом знаходити рішення.
Один зі шляхів досягнення мети цих проєктів – розвиток навичок щодо ведення переговорів, які сприятимуть продуктивним цивільно-військовим діалогам. Задля цього команда CIVIC провела серію тренінгів для мешканців одинадцяти громад, розташованих уздовж лінії розмежування, та офіцерів цивільно-військового співробітництва.
Також CIVIC підтримує уряд у розробці й ухваленні Національної стратегії із захисту цивільного населення у збройних конфліктах на період до 2030 року.
– У чому важливість цієї стратегії?
– Питання захисту цивільних в умовах конфлікту має стратегічне, політичне та гуманітарне значення як усередині країни, так і на міжнародній арені. Реалізація державної стратегії в цій сфері суттєво посилить позицію України на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. За останні двадцять років ООН, ЄС, НАТО, США, Швейцарія, Велика Британія та Австралія ухвалили і впроваджують політику захисту цивільного населення в умовах збройного конфлікту.
Ухвалення Національної стратегії підтвердить готовність нашої держави нести відповідальність за захист цивільних осіб на своїй території. Послідовне її виконання допоможе запобігти та зменшити шкоду, завдану громадам, які постраждали внаслідок воєнних дій.
Також упровадження стратегії розширить можливості цивільних – постраждалих від збройного конфлікту – брати безпосередню участь у розробці й реалізації заходів щодо їхнього захисту. Зі свого боку це сприятиме створенню безпечного середовища в громадах, які постраждали внаслідок війни на сході країни.
– Проблема захисту цивільних у збройних конфліктах є актуальною для України, враховуючи, що вона бере участь у Женевських конвенціях, які формують міжнародне гуманітарне право (МГП)?
– Стратегія втілює МГП у життя і допомагає тлумачити й застосовувати його норми. Звісно, МГП – фундамент нормативної бази в царині захисту населення під час збройного конфлікту. Однак, ці норми не вказують, як саме захищати цивільних від шкоди, як запобігти їй під час воєнних дій. Реалізація стратегії допоможе відповісти на ці запитання, адже вона перетворює положення МГП у конкретні дії, що зрештою забезпечать кращий захист цивільного населення.
– Які основні засади проєкту Національної стратегії?
– Нацстратегія покликана закріпити лідерство Збройних Сил у захисті цивільного населення. Проактивний підхід ставить захист цивільних у центр кожного етапу воєнних операцій і має на меті запобігання та зменшення шкоди цивільним під час збройного конфлікту. Проєкт Національної стратегії пріоритезує запобігання насильству, зокрема, сексуальному й ґендерно-обумовленому, та жорстокому поводженню з цивільними особами.
Що таке «золотий місток» і чому він важливий у діалозі
–Які заходи захисту цивільних передбачає проєкт Національної стратегії?
– Заходи включають насамперед аналіз і оцінку шкоди, завданої цивільним й вироблення рекомендацій щодо її запобігання. Важливий пункт – підготовка, освіта і навчання військових та персоналу уповноважених органів з питань захисту цивільного населення.
Окремий елемент, закладений у проєкті стратегії, – розвиток стратегічних комунікацій. Це надає країні потужний стратегічний інструмент реагування на звинувачення в заподіянні шкоди цивільному населенню, які широко застосовують у гібридній війні. Крім цього, документ врегульовує заходи захисту цивільних від дій інших учасників збройного конфлікту й підтримку гуманітарної діяльності в районі ведення воєнних дій.
– На якому етапі нині розгляд проєкту Національної стратегії?
У травні-червні цього року Міністерство оборони України провело громадське обговорення згаданого проєкту. Його обговорять на міжміністерській нараді ближчим часом задля затвердження урядом. Якщо він погодить проєкт, його направлять до Ради національної безпеки і оборони України. У разі схвалення з боку РНБОУ документ передадуть на розгляд та затвердження Президенту України. Якщо він буде затверджений, Кабмін визначить відповідальне міністерство для розробки Плану дій щодо реалізації стратегії. Підготовка такого плану передбачає залучення органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних українських учених і міжнародних експертів.
– На початку розмови ви зазначили, що для покращення взаємодії між цивільними й військовими ваша команда провела серію тренінгів щодо ведення переговорів. Як розробляли програми тренінгу?
– Навчальний курс базується на передовому досвіді всесвітньо визнаної методики Ґарвардського переговорного проєкту (ГПП). При цьому ми адаптували матеріал відповідно до контексту на сході України. Для цього торік у грудні міжнародний експерт з ГПП провів низку інтерв’ю з мешканцями громад на сході України та з військовими. Адже важливо зрозуміти основні проблемні точки, які є унікальними в кожному контексті.
Цінність курсу в тім, що теорія повністю спирається на практику, нерозривно пов’язана з нею. Учасники мають розв’язати багато завдань у формі сценаріїв та симуляцій переговорів. Ці сценарії розроблені на основі реальних ситуацій, які виникали в районі операції Об’єднаних сил і вимагали взаємодії між цивільними й військовими. Розв’язуючи конкретні задачі, учасники одразу застосовували нові навички на практиці, що сприяло системному засвоєнню матеріалу.
За відгуками учасників, саме практичні вправи з переговорів і побудови діалогів допомогли визначити слабкі місця та моменти, на які варто звернути увагу.
Одна учасниця курсу з Троїцького розповіла, що тепер розуміє, наскільки важливо бути готовим до діалогу, що це не просто «сіли і поговорили». Після практичного заняття, коли програли сценарій діалогу, прийшло розуміння значення «золотий місток», що прокладається між сторонами. Побачила свої недоліки – брак досвіду для бачення і уявлення цілісного процесу діалогу. Тепер картинка ясніша. З’явилася готовність до справжніх діалогів і до нової ролі перемовника та фасилітатора діалогу.
– Які теми включені в навчальну програму й чи можливо взагалі провести переговори так, щоб жодна зі сторін не почувалась у програші?
– Успішними є ті переговори, у яких максимально враховані інтереси сторін. Слід уміти швидко і правильно оцінити переговорну ситуацію, ставити себе на місце співрозмовника. Це дає змогу зрозуміти його мету, інтереси та очікування. Всі ці аспекти включені в першу частину тренінгу.
На другому етапі учасники вивчали методи ведення багатосторонніх переговорів та фасилітації діалогів. Цей формат передбачає використання переговорних інструментів і комунікаційних підходів, що допомагають знайти спільні рішення в процесі взаємодії з великими групами. Мета будь-якого переговорного процесу за цією методикою – спільно шукати варіанти, які максимально задовільнять інтереси всіх сторін, та ще й покращать стосунки між ними. Ми багато разів чули від учасників тренінгів, що вони стали по-іншому бачити сутність переговорів і тепер відчувають більше впевненості в собі, вступаючи в діалог, навіть коли потрібно обговорювати важкі, чутливі питання.
– Як відбирали учасників і скільки загалом тренінгів проведено для військових та цивільних?
– Ми поширювали інформацію про тренінг у громадах уздовж лінії розмежування, де цивільні змушені співіснувати з військовими. Охочі взяти участь мали вказати в анкеті, чому його/її цікавить тема захисту цивільного населення в умовах конфлікту та налагодження цивільно-військових діалогів. Учасників відбирала незалежна комісія. З військовими – трохи легше, адже традиційно за взаємовідносини з цивільними відповідають СІМІКи (офіцери цивільно-військового співробітництва). Саме їх запросили взяти участь у навчанні. Загалом провели по два тренінги для двох груп цивільних та однієї групи військових, отже, виходить шість тренінгів за два місяці.
– Як учасники використовують знання і навички на практиці?
– Якісний діалог між військовими і цивільними сприяє зміцненню довіри. Це важлива передумова в обговоренні проблем громад та спільному пошуку рішень. Після навчання учасники вже почали проводити діалоги між представниками громад і військовими задля розв’язання проблем, пов’язаних із захистом та безпекою населення. Наприклад, у Золотому обговорили ставлення громади до Дня захисника України і вирішили цього року започаткувати спільне його святкування громадою й військовими. Після цього першого успіху наступною темою обговорення є носіння військовими зброї в публічних місцях. Це проблема, що непокоїть багатьох мешканців. У Гранітному результатом діалогу стала спільна участь громади та військових в акції «Мільйон дерев за добу». Знову ж таки, це перший крок на шляху обговорення та вирішення питань, що виникли через близькість контактної лінії до цієї громади. Один з учасників тренінгу – офіцер ЦВС – нещодавно повідомив про успішне застосування здобутих навичок під час навчань Rapid Trident 2020: «У мене з’явилася унікальна можливість відпрацювати нові знання тренінгу впродовж навчань Rapid Trident 2020. Усі інструменти ведення переговорів спрацювали. Раніше я поводився дещо по-іншому, коли була потреба вести переговори. Я не звертав уваги на спільні інтереси, не робив пауз під час розмов тощо. Мої колеги, які не були на цьому курсі, завжди починали діалог з висловлювання своїх потреб. А таке не працює, я вже певен».
Інший учасник тренінгу, який представляв цивільно-військову адміністрацію, ось так висловився про навчання: «Дуже сподобалося те, що на тренінгу була змога подивитися на ситуацію збройного конфлікту ніби зі сторони, відділитися від неї, «вийти на балкон»; бо коли ти щодня варишся в цьому, складно бути об’єктивним. Я ж, як колишній військовий, розумію, який порядок у військових, які в них є покарання за те, що не виконав наказ. І це мені дає перевагу як перемовнику. Наша проблема – це розрив між словом і ділом, це загальна проблема військових і цивільних. Починати треба з себе, а не шукати винних у тому, що відбувається, хоч у країні, хоч у місті чи селі! Ідея дуже класна, готовий підтримати діалоги у своїй громаді з боку влади».
