«При всіх важких подіях в минулому я вміла розрізняти між добрими і поганими людьми, була свідома, що є добрі і погані люди в кожному народі. А тепер я почала…
47-річний Євген із позивним «Бабуля» виготовляє боєприпаси для дронів у взводі інженерно-технічного забезпечення батальйону безпілотних систем Президентської бригади. Його історію опублікували на сторінці Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Про це йдеться в публікації на сторінці Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
«Замість того, щоб чекати»
До війська Євген прийшов улітку 2024 року, підписавши контракт на три роки.
Ще у 2022-му він не раз звертався до ТЦК, але через відсутність строкової служби його постійно повертали додому.
«Так тривало, аж поки не зустрів свого теперішнього командира, — згадує „Бабуля“. — Ми розговорилися, і він запропонував: „Давай до мене, будеш на відповідальних місцях“. Для мене це був ідеальний варіант. Замість чекати, поки тебе заберуть у невідомість, я пішов на контракт у конкретний підрозділ — до своїх».
«40 влучань зі 100 скидів»
«Бабуля» зазначає, що робота з вибухотехнікою для нього — справжній драйв.
«Я, може, не зустрічаюся з ворогом віч-на-віч, але фактично їх обнуляю. Зі 100 скидів, які ми з хлопцями робимо, 40 — у ціль. Не кожен штурмовик 40 ворогів закриє, а наші вироби можуть», — каже він.
Перш ніж перейти до вибухівки, Євген служив у аеророзвідці, де виявляв ворожу техніку та координати для артилерії.
«Вони тут навіжені!»
Про свою команду «Бабуля» говорить із усмішкою: «Я розумію хлопців, які приїжджають за нашими „бімбочками“. Вони дивляться на все це й питають: „Ви не боїтеся?“. А потім один до одного: „Давай, — каже, — швидше вантажимось і їдемо від них. Вони тут навіжені!“».
«Війна — це не лише про штурми»
Своїм прикладом «Бабуля» доводить: у війні важливий не лише вік чи фізична витривалість, а здатність знайти місце, де користь максимальна.
«Найголовніше — знайти своє місце. Війна — це не тільки про окопи. Якщо здоров’я не дозволяє бігати й штурмувати, але голова працює — ви потрібні. Головне — діяти», — наголошує боєць.
Як повідомляла АрміяInform, у березні 2022 року на Харківщині командир «Бука» Костянтин свідомо пішов у бій із неповним екіпажем, щоб зменшити ризик втрат. Коли ракета влучила в установку, він витягнув офіцера з машини й повернувся, щоб врятувати техніку.
