У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
— За допомогою наземних роботизованих комплексів ми зберігаємо життя військовослужбовців.
Бо навіть якщо буде підрив на міні — ми втрачаємо лише метал, а не людину. З роботою ці роботи справляються на всі 100 відсотків, — говорить старший навідник-оператор 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ Максим.
Саме ця бригада ЗСУ активно впроваджує у своїй бойовій роботі елемент технодесанту: коли пріоритет на полі бою віддають технологіям, водночас зберігаючи життя людей.
Які наземні роботи є на озброєнні «25-ки», які завдання виконують і як рятують життя людей — у репортажі АрміяInform.
Переважно роботи, з котрими нам вдалося «познайомитися», виконують логістично-евакуаційні операції. Головними у цій сфері є НРК «Рись» і НРК «Тарган».
Так, вивезення поранених і загиблих здійснюють на НРК «Тарган», «Рись» же більше використовують для доставки провізії.
У кожного із НРК — різна вантажопідйомність і відстань, котру він може здолати.
Наприклад, йдеться про такі цифри:
- НРК «Терміт» — 300 кг;
- НРК «Тарган-200» — 200 кг на приблизно 20 км (в обидва кінці);
- НРК «Рись-PRO» — 200 кг на 10 км;
- НРК «Рись-100» — 100 кг на відстань трішки менше ніж 10 км;
- НРК «Тарган-100» — 100 кг на 10 км.
Є у 25-й бригаді і наземні дрони-камікадзе. Вони можуть перевозити на собі, наприклад, міни ТМ, заїжджати на кілька кілометрів та підривати бліндаж, міст чи переправу ворога.
А НРК Moroz оснащений ще й туреллю для вогневого ураження противника.
Максим пригадує випадок, коли наземні роботизовані комплекси підривалися на ворожих мінах.
— Одного разу в НРК «Рись» відірвалося три колеса. І на одному колесі він підвіз провізію на позицію, взагалі без питань. Він себе показав у цій операції дуже добре. І наша «риська» на одному колесі дісталася позиції без проблем, — говорить оператор дрона.
А бували і моменти, коли НРК наїжджав на ворожу «Пелюстку», і колесо не розірвалося: було трошки пошкоджене, але НРК спокійно собі поїхав далі.
До слова, НРК «Рись» має броньовані колеса — вони залиті спеціальною рідиною, і є куленепробивними.
Працювати НРК можуть і вдень і вночі під супроводом «Мавіка».
— Хоча камера НРК також передає сигнал, і ми бачимо, що в нього перед дорогою, — підкреслює оператор-навідник.
На запитання журналіста про те, як ворог реагує на наші наземні роботизовані комплекси, оператор відповідає:
— росіяни шоковані з того, як ми ними працюємо. Вони все бачать: як ми евакуюємо, як доставляємо провізію… Але все досить швидко треба робити. Лік йде на секунди: щоб поранений оперативно забрався на НРК і ми швидко його евакуювали.
Нагадаємо, що про роль технодесанту говорив також в інтерв’ю для АрміяInform і командир 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ полковник Євген Ласійчук. Так, офіцер наголошував, що саме в 7-го корпусу ДШВ є досвід застосування або впровадження «технодесанту», йдеться про 25-ту Січеславську бригаду ДШВ.
— … У нас широке застосування роботів: це і бойова робота, і вогневе ураження, і логістичні та інженерні завдання (вони можуть і заміновувати, і розміновувати). Це роботи-камікадзе, які роблять важливу річ: заїжджають туди, де вже важко зайти якійсь штурмовій чи саперній групі, щоб знищити певний об’єкт (міст або укриття). І, власне, за рахунок роботів ми теж відпрацьовуємо доволі успішно.
Вважаю, що дуже важливо нині використовувати технології на полі бою. Як правило, ДШВ ведуть наступальні штурмові дії, операції. І дуже важливо не тільки за допомогою героїзму та хоробрості десантників це виконувати, а й за допомогою технологій, навіть за допомогою штучного інтелекту — і це ми теж на високому рівні впроваджуємо. Власне, лише за допомогою сукупності таких заходів ми можемо продемонструвати високі бойові показники, — каже Євген Ласійчук.
Фото Олександра Клижка
