Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
23-річний боєць з позивним «Рокі» став до лав 127-ї окремої важкої механізованої бригади в межах проєкту «Контракт 18‒24» ще тоді, коли бригада мала назву 127-ма окрема бригада територіальної оборони.
Зараз він разом із побратимами готується до перших бойових завдань.
Про свою мотивацію до служби у війську, особливості сучасної базової загальновійськової підготовки, забезпечення спорядженням та плани на майбутнє «Рокі» розповів АрміяInform.
— Я намагався вступити саме до 127-ї бригади ще тоді, коли вона не брала участі в «Контракті 18‒24». Вирішальним було те, що це саме харківська бригада — тероборона міста Харкова. Захистити своє рідне місто, захистити нашу державу Україну та вигнати окупантів — це моє головне прагнення. Крім того, саме у 127-й бригаді вже служив мій близький друг, — розповідає військовий.
Про участь бригади в проєкті «Контракт 18‒24» «Рокі» дізнався вже під час оформлення документів. Це стало приємним бонусом до вже прийнятого рішення.
— Про проєкт я дізнався вже від командира. Коли вступав до 127-ї бригади, подавав заявку, то її ще не було у списку, а командир повідомив, що я вже піду по новому проєкту укладання контракту на службу для громадян віком 18‒24 роки, — не приховує задоволення боєць.
Укласти контракт, розповідає «Рокі», було нескладно — з оформленням усіх необхідних документів допомогли в бригаді. А от військово-лікарську комісію вдалося пройти аж з п’ятого заходу і лише після офіційного долучення 127-ї бригади до проєкту «Контракт 18‒24».
— Пройти ВЛК вдалося аж з п’ятого разу. Перші чотири рази проходив до того, як 127-му бригаду включили до «Контракту 18‒24» і не встигав вкластися щодо часу. Коли ж бригада доєдналась до проєкту, то увімкнули «зелене світло», і тоді вже комісію вдалося пройти дуже швидко, — згадує боєць.
Режим максимального сприяння «Рокі» вважає однією з переваг проєкту «Контракт 18‒24», про яку мало згадують на тлі постійної уваги до виплати грошової винагороди в 1 млн гривень.
Ще одна перевага «Контракту 18‒24» — суттєво вдосконалена БЗВП, яка триває 51 день і включає посилену антидронову компоненту. «Рокі», який сам є сертифікованим пілотом FPV та Mavic, відгукується про неї надзвичайно позитивно.
— Тут про дрони розповідають дуже добре, тобто дуже зрозуміло, зрозуміло для тих, хто ніколи не мав з ними справи. Тобто якщо прийде людина, яка взагалі не знає, що таке дрон, тут йому розповідають і показують все максимально детально, — каже боєць.
Ще важливішою, на його погляд, є практична складова роботи з дронами — навчання піхотинців протидії FPV та бомберам зі скидами. Відпрацювання відповідних тактик під час БЗВП відбувається під час багатьох занять.
— Тут літають інструктори, привчають нас помічати дрони, ховатися від них, ухилятися. Вони роблять скиди навчальними піротехнічними гранатами, і ми повинні під них не потрапити, — розповідає «Рокі».
Окрім способів порятунку, бійців навчають також знищувати ворожі дрони, відкриваючи по них вогонь. По справжніх безпілотниках, звісно, не стріляють, але відпрацьовують ведення вогню з максимально можливим наближенням до реальних бойових дій.
— 90% поранень — це уламкові від безпілотників, тому протидія дронам — це одна з ключових частин БЗВП. Це зараз найважливіша така тематика, яку треба розвивати і вчити, вчити всіх, — наголошує військовий.
— Коли помітили безпілотник, не можна завмирати чи просто бігти, намагатися втекти. Необхідно стежити за ним і взаємодіяти з іншими бійцями, тоді є шанс врятуватися всім. Якщо дрон завис над побратимом, його треба попередити про скид — тоді в нього буде шанс вибігти із зони ураження, — пояснює «Рокі».
Від FPV також можна врятуватися, причому дрони на оптоволокні є безпечнішими, оскільки повільніші — такий безпілотник мусить маневрувати зі значно меншою швидкістю, щоб не пошкодити кабель.
— FPV на оптоволокні не такі маневрені, бо їм не можна різко рухатися, щоб не обірвати дріт. Від таких повільніших дронів значно легше врятуватися, однак вони небезпечні тим, що можуть дуже далеко залітати й на них не діє РЕБ, — розповідає боєць.
— Звісно, інші складники підготовки так само є важливими. Стрільби, тактика бою, тактична медицина — все це ми відпрацьовуємо з максимальною віддачею. Дуже багато вчимо тактику — роботу у двійках, у трійках, — розповідає чоловік про БЗВП.
«Рокі» переконаний, що 127-ма важка механізована бригада має один з найкращих навчальних полігонів і, щонайголовніше, високопрофесійних інструкторів, які викладаються на повну, щоб передати всі свої знання курсантам.
— Вони викладаються самі і нас так само змушують викладатися. Немає такого, щоб заняття були формальними, — кожного разу це максимальний інтенсив майже на межі можливостей.
Насамкінець «Рокі» згадує про речове забезпечення. Воно достатньо якісне, однак завжди можна придбати щось краще та зручніше. Саме на це більшість учасників проєкту «Контракт 18‒24» витрачають частину першої виплати.
— У мене, наприклад, плити бронежилети були дуже важкі. Тому я купив інші, замінив. Пацани також купували окремо плитоноски, підсумки, скиди, шоломи. Те, що видають, воно в цілому якісне, але хочеться максимальної зручності, — пояснює військовий.
Натомість форму, білизну й особливо трекінгові шкарпетки військовий дуже хвалить, наголошуючи, що вони дуже зручні й приємні. «Шкарпетки от літні трекінгові найкращі», — зазначає він.
127-ма бригада тероборони Харкова: бийся за рідну землю, як Фантом
Після завершення контракту «Рокі» планує поїхати на відпочинок за кордон і побачити світ. А потім хоче повернутися на військову службу і, можливо, зробити в армії кар’єру.
Фото та відео пресслужби 127-ї окремої важкої механізованої бригади
