Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
росія вкотре вирішила розіграти улюблену карту — дискредитацію процесу обміну військовополонених.
Цього разу в головній ролі — мзс рф, яке розганяє тезу, що Україна буцімто свідомо відмовляється забирати 1000 своїх полонених. Ба більше — «затримки» вони пояснюють «аморальністю Києва».
Звучить, як сценарій для ток-шоу скабєєвої: багато емоцій, нуль фактів.
Брехня з подвійною начинкою
У цьому інформаційному вкиді кремлівські дипломати (так, вони ще носять цей титул) вирішили поєднати два улюблені фейкові наративи:
- «Україна кидає своїх» — щоб викликати сумніви та обурення в українському суспільстві.
- «Солдати мріють потрапити в полон» — щоб знецінити бойовий дух ЗСУ та подати їх, як тих, хто «не хоче воювати».
Насправді це стара схема: вкинути образливу вигадку, замаскувати її під «дипломатичну заяву» і спостерігати, чи вдасться посіяти недовіру.
Реальність: Україна готова до обміну, росія — ні
Станом на сьогодні офіційна позиція України лишається незмінною: принцип «всіх на всіх» — це базова умова. Про це неодноразово заявляли Президент, Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими, омбудсмен та інші офіційні органи.
Проблема в іншому: росія використовує тему полонених як інструмент політичного й інформаційного тиску. Затягування, штучні умови, спроби вибити поступки — це звична тактика Кремля, де людське життя стає розмінною монетою.
Теза про те, що українські військові «мріють швидше потрапити в полон», могла би стати хітом у жанрі чорної комедії, якби не йшлося про реальних людей і війну. Можливо, у москві вважають, що добровільний полон — це новий вид відпустки з all-inclusive і SPA. Щоправда, у їхніх в’язницях замість масажу — тортури, а замість шведського столу — пайок на виживання.
Дипломатія по-російськи — це фейк у краватці
мзс рф вкотре довело: вміє говорити гучно, але не вміє говорити правду. Ця заява — частина інформаційної операції, мета якої проста: зірвати або максимально ускладнити обмін «всіх на всіх», посіяти сумніви серед українців і підживити внутрішню пропаганду в рф.
Та скільки б вони не вигадували «казок про аморальність Києва», факт лишається фактом: саме москва блокує реальні обміни, використовуючи полонених як інструмент шантажу.
