Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Міністерство оборони російської федерації 17 травня оголосило про «звільнення» села Багатир на Донеччині. Проте насправді населений пункт лишається під контролем Збройних Сил України.
Про це у коментарі АрміяInform повідомив речник тактичної групи «Вугледар» Олексій Бєльський.
Для військового керівництва окупантів вдавати бажане за дійсне — звичне явище. У березні противник звітував про входження до складу так званого ДНР сіл Костянтинопіль та Андріївка, а 1 квітня — про «звільнення» Розливу. Втім, ЗС України досі зберігають присутність у кожному з цих населених пунктів.
У ТгР «Вугледар» повідомило, що битва за Багатир розпочалася 5 травня. Ворог атакував населений пункт одночасно з 3-4 напрямків: бронетехнікою, на автомобілях, багі, мотоциклах, пішки.
Тричі штурмові групи противника розміщували російський прапор на околицях села, але українські богатирі щоразу вичищали Багатир від окупантів та трикольорової «ганчірки».
Після цього противник змінив тактику — по одному, здебільшого вночі, відправляє штурмовиків у спеціальних плащах (пончо), щоб ускладнити їх виявлення за допомогою українських БПЛА з тепловізорами. Вони намагаються рухатися лісосмугами з мінімальним запасом води та їжі для єдиної мети — зайти та закріпитися на околицях Багатиря.
«Поля та дороги неподалік та вулиці у самому населеному пункті всіяні тілами подібних «одиноких приблуд». Населений пункт Багатир і досі лишається під контролем військовослужбовців 33 окремої механізованої бригади тактичної групи «Вугледар», — йдеться у повідомленні.
Як повідомляла АрміяInform, 18 травня речник ОСУВ “Хортиця” майор Віктор Трегубов повідомив, що Багатир попри свою невелику площу давно є для них стратегічною мішенню для росіян. Але минулого тижня нашим підрозділам вдалося остаточно вибити звідти противника.
