Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Іван Дуткевич на позивний «Лютень» знає, що таке війна, не з розповідей. Його бойовий шлях розпочався ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим та розпалювала війну на Донбасі. Тоді не вагаючись Іван приєднався до добровольчого батальйону «Львів», щоб боронити Україну. Він пройшов через найгарячіші точки того періоду — бої за Слов’янськ, Маріуполь, Станицю Луганську. Але після кількох років війни залишив службу та виїхав за кордон.
Історію бійця оприлюднили на сторінці Національної гвардії України.
Життя у Польщі здавалося стабільним: офіційна робота, гідна зарплата, перспектива спокійного майбутнього. Проте у лютому 2022 року все змінилося. «Я не міг дивитися на те, що відбувається в Україні, і просто сидіти на місці. Коли почалася повномасштабна війна, для мене не було сумнівів — я маю повернутися», — згадує Іван.
Вирватися з Польщі в той час було непросто: більшість транспорту прямувала в один бік — на Захід. Але Іванові пощастило: волонтери допомогли йому дістатися Львова. Там він одразу почав шукати підрозділ, до якого міг би приєднатися. Так він став бійцем 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України.
Відтоді його життя знову перетворилося на щоденний бій. Один із найзапекліших він пережив під Покровськом. Українські захисники відбивали масовані штурми ворога, а піхота трималася до останнього. Саме там «Лютень» тричі був поранений — дві кулі пробили його руку, ще одна влучила в обличчя. «Це був важкий бій, але відступати не було куди. Ми мали втримати позицію — і втримали», — розповідає боєць.
Попри поранення, «Лютень» залишається у строю. Наразі він проходить відновлення, але планує повернутися на передову. За його словами, українські піхотинці демонструють справжні дива мужності та професійності.
«Те, що зараз роблять українські військові, колись стане основою для фільмів про героїзм і стійкість. Це випробування для всіх нас, але ми не маємо права зламатися. Сьогодні патріотизм — це не просто слова, а конкретні дії. Бо патріотизм, як і віра, без вчинків мертвий», — підсумовує він.
Як повідомляла АрміяInform, оператор БПЛА полку «Скала» на псевдо «Бушик» розповів про нюанси своєї роботи та що йому в ній допомагає.
