Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Пропагандистські медіа та користувачі соцмереж почали поширювати інформацію про те, що в Україні буцімто змушують громадян змінювати російські прізвища на українські через державний сервіс «Дія». Фейкороби опублікували нібито скріншот повідомлення, у якому користувачеві з прізвищем «Лебедєв» пропонують «українізувати» його на «Лебеденко», «Лебединський» або «Лебедчук».
Міністерство цифрової трансформації України, яке відповідає за функціонування «Дії», заявило, що такі повідомлення не розсилалися і є фейковими. Окрім традиційних граматичних помилок у тексті скріншоту, які вказують на підробку, будь-який користувач «Дії» помітить нетиповий для цього застосунку шрифт.
Цей фейк є черговою спробою пропаганди дискредитувати українську державну систему та розпалити напругу у суспільстві, поширюючи неправдиву інформацію про нібито примусове нав’язування української ідентичності громадянам.
Окрім цього, фейк про зміну прізвищ є типовим прикладом «віддзеркалення». Для українців подібні практики є абсолютно нетиповими, а от для росіян примус до зміни імен і прізвищ на такі, що вважаються російськими — явище, поширене ще з XVII століття. У 30–40-х роках ХХ століття «русифікація» прізвищ набула масового характеру в срср: з одного боку люди рятували себе від репресій, з іншого — прагнули до кар’єрного зростання, яке було неможливим із «неросійським» прізвищем. Із найвідоміших прикладів — батько ексочільник мінвбивства рф шойгу кужугет, який, щоб здаватися більш «російським» і зробити партійну кар’єру, поміняв місцями ім’я та прізвище. Навіть зараз росіяни не відмовились від подібного: на окупованих українських територіях закликають змінювати українські прізвища при отриманні російських паспортів.
