«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Поки у Покровську більш-менш спокійно, люди гуляють, торгують поряд зі зруйнованими будинками. Атмосфера трохи напружена, але всі мають надію, що ворога зупинять, що місто залишиться вільним та неушкодженим, на скільки це буде можливо.
…До залізничного вокзалу під’їжджає перший автобус. Підрозділ ДСНС зустрічає людей, допомагає виносити валізи, мішки, коляски, бо більшість пасажирів — це літні люди та мами з дітьми.
Люди хвилюються, бігають, носять те, що вдалось забрати зі своїх домівок.

Нарядна дівчинка у вишиванці розгублено дивиться навкруги. Її мама Наталя розповідає:
— Вперше я евакуювалась у 2014 році з Донецької області з Красногорівки. Переїхала жити до Курахівської громади, у селище Сонцівка. Зараз доводиться вдруге бігти, бо вже ми за декілька кілометрів від лінії зіткнення. Почались страшні обстріли, кожен день хтось гине, горять хати, а у мене п’ятеро дітей. Чоловік у мене інвалід, свекор не ходить, дуже старий. Взяли, що змогли унести, їдемо на Закарпаття. А далі обіцяли допомогти з будинком для родини.
Хочу сказати воїнам ЗСУ: ви боролися і боретесь, дякую вам велике. Якби не ви, нас би на білому світі не було. У мене багато знайомих є хлопців: і поранені, і вбиті. Бажаю, щоб всі вони повернулися додому.
Галині з Мирнограда 75 років. Усе життя вона працювала на шахті «Західній», машиністом підйому. Двадцять років, як на пенсії. Залишилась зовсім сама. Вона розповіла, що обстрілюють місто щодня, беззупинно, палають будинки:
— Від мого будинку приблизно 3 км до ворога. Тому у Черкаси зараз відправляюсь. Не виїжджали раніше, тому що спочатку умови не влаштовували, а потім просто розгубилась. Їхати треба, а не знаєш, як з цими сумками справитися на старості років. Я одна живу, чоловік помер. Єдине, що залишилось — квартира. І ту доводиться вже вдруге кидати. Вперше на початку широкомасштабної війни вивезли нас на Закарпаття. Там дуже гарні люди зустріли нас. Волонтери опікувались нами.
Як повідомили в «Укрзалізниці», українці безпечно вирушають з Покровська безкоштовним евакуаційним потягом.
«Проклали спеціальні маршрути й веземо людей відразу трьома напрямками, де організовано прийом місцевими громадами: Черкащина, Закарпаття та Львівщина», — зазначили в «Укрзалізниці».
@armyinformcomua
На Хмельниччині ділок збирав гроші для придбання автівок на окремий банківський рахунок, а потім витратив їх на власні потреби.
Бійці прикордонного підрозділу безпілотних систем «Фенікс» відбили масований штурм росіян в бік Костянтинівки.
Пілот батальйону безпілотних систем «Мурчики» 57-ї мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Олександр знайшов у бліндажі сплячого ворога.
Обвинувальний акт щодо двох колишніх співробітників ГУ СБУ в АР Крим, які перейшли на бік ворога і стали правювати в фсб рф, скеровано до суду.
Окупанти намагаються шукати ті місця, де вони можуть просунутися чи хоча б піддати вогневому впливу наші позиції, а може навіть спробувати захопити їх.
Бійці 421-го батальйону безпілотних систем «Сапсан» ДШВ ЗСУ знищили окупанта, який збирався полювати за нашими дронами.
«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…