Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Ця ремонтна база 148 окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ — на важкому Покровському напрямку. І ці військовослужбовці «лікують» поранену в боях техніку.
Армійці прийшли у військо по відношенню, за спеціальністю, і тепер всі свої цивільні компетенції використовують у війську. Зокрема, у такій критично важливій сфері — повертають у бій броню.
Як триває цей процес — таїнство відновлення пошкодженої техніки — спостерігав і цікавився наш фотокореспондент Віталій Павленко.
Це Сергій, водій-електрик. Він перебирає дроти в кабіні старенького КамАЗу.
— У моїй роботі нічого складного немає: в автомобілях є певна кількість приладів, які виконують якісь функції: чотири повороти, два стопи, дві фари, це все приходить сюди — до коробки з дротами. Є набір реле, перемикачів. Треба все це запам’ятати, перевірити приладом. Так, це важка робота. Вік авто, мабуть, старший за наш з вами. Але мені подобається моя робота. Перебирати проводку можу цілодобово, — з усмішкою говорить Сергій.
У ЗСУ він вже четвертий місяць. У цивільному житті був і комбайнером, і трактористом, і електриком, і зварювальником. Коли ж вирішив йти служити у військо — вибір військових частин був щедрим, бо Сергій вже співпрацював і застосовував свої знання для Сил оборони. Так чоловік потрапив до 148 ОАБр.
— Нині багато завдань у зоні роботи наших гармат. Їм добряче прилітає, постійно з ними обнімаюсь, ремонтую. Не знаю, чи вийшов би з мене толковий штурмовик, але тут у мене виходить все. Такого, чого б не зміг зробити, немає. Головне — щоб був час. Все можна зробити. Результат завжди бажаний, — зазначає фахівець.
Він говорить, що наразі основні труднощі в роботі — це компоненти для машин.
— З радянською технікою проблем менше, із західною — більше. Деякі речі важко знайти, потрібно довго чекати… — каже співрозмовник.
І лаконічно додає, що формула перемоги полягає в тому, щоб «тягти воза всім».
А це Микола — командир ремонтної роти. Йому 26 років. На його плечах — пошук запчастин, відновлювальні роботи щодо автомобільної техніки та вирішення всіх технічних проблем.
У 17 років він прийняв присягу в Національній академії сухопутних військ, перед цим закінчив військовий коледж сержантського складу — два з половиною роки вчився на сержанта.
У 2018 році почав працювати за контрактом у 95 ОДШБр — звідти з командира відділення перейшов служити в 148 артдивізіон техніком батареї. Там минули 5 років його служби. Після цього потрапив у ремонтну роту.
— Зараз важко знайти спеціалістів з ремонту різної техніки. У нас же — багато закордонної. Тут агрегати, блоки, двигуни потужних фірм… Запчастини важко знайти. Намагаємось за ними стежити, завчасно міняти оливу, не перегрівати, інструктуємо водіїв, як користуватись, — розповідає військовий про тонкощі догляду за військовою технікою, — переповідає Микола.
Та ділиться одним із випадків:
— Одна наша машина торік потрапила на протитанкову міну. Водій залишився живий, проблеми з ногою, контузія. Машині передню маточину розірвало, пошкодило двигун, систему охолодження двигуна, гідропідсилювач двигуна, кабіну відповідно, роботи вистачає. Запчастин немає — поки що машина чекає.
А це Іван, 38 років, водій тралу, який тягає КРАЗ. Він якраз збирається в рейс. Його завдання — забрати та відвезти відремонтовану техніку на війну.
Військовий працює і в умовах бездоріжжя.
Зазначає, що робота є майже кожного дня. У цивільному житті працював на зерновозі. Тепер — служить у ЗС.
А це 33-річний Євген, він зварювальник. У нього все лаконічно: у ЗСУ — три місяці. У цивільному житті був зварювальником. Каже, що коли запитали, хто за фахом, і дізналися — то запропонували в ремонтну групу.
Більше тонкощів роботи ремонтної роти 148 ОАБр дивіться у фронтових світлинах нашого Віталія Павленка:
@armyinformcomua
Від початку доби між українськими військами та російськими окупаційними силами відбулося 101 бойове зіткнення. Найбільше ворожих штурмів зафіксовано на Покровському, Південно—Слобожанському та Торецькому напрямках.
Воїни Залізної бригади оприлюднили «бойову хроніку» знищення російської піхоти на Харківщині.
Бійці 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади провели унікальну рятувальну операцію, пішки та серед білого дня вивівши літню жінку та її онука з села Новогригорівка, що опинилося на лінії бойового зіткнення.
Українські захисники з бригади «Рубіж» поділилися спогадами про одну з найпекельніших операцій з порятунку поранених побратимів.
На Новопавлівському напрямку з літа тривають безперервні бої. Головна задача російських штурмовиків — «просочитися» крізь бойові порядки Сил оборони і — встановити прапор.
Міністр оборони України Денис Шмигаль та Міністр промисловості Данії Мортен Бьодсков обговорили реалізацію підписаного напередодні Меморандуму, який передбачає створення спільних оборонних виробництв на території Данії та запуск демонстраційного хабу для українських безпекових рішень.
від 25000 до 25000 грн
Подільськ
Комендатура військових сполучень залізничної станції Подільськ
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…