Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У травні цього року на одній з міжнародних виставок американці продемонстрували новинку – легкий танк Griffin, розроблений спеціально для повітрянодесантних військ США. На що росіяни відразу відреагували: «Новые легкие танки США не смогли превзойти российский «Спрут-СД». Кореспондент АрміяInform вирішив порівняти вогневу міць цих машини, аби з’ясувати на чиєму боці правда.
Захопившись «своим превосходством» росіяни заявили, що «Спрут» значно перевершує вогневу міць конкурента та завдяки малій вазі у 18 тонн він більш мобільний. Відзначили вони й той факт, що російська машина здатна долати водні перешкоди, а «американець» — ні. Проте чомусь росіяни забули нагадати, що «Спрут» створили не для десантників, а для морської піхоти, тому машина здатна рухатись по водній поверхні. Оскільки морську піхоту цілком задовольняють старенькі ПТ-76, від «Спрута» вони відмовились, а машину передали російським десантникам.
Для порівняння можливостей машин зазвичай слід порівняти їх озброєння, адже вогнева міць — це і є основа будь-якої зброї.
Так, приміром, Griffin має башту від добре відомого американського танка «Абрамс», але з новою гарматою 120 мм ХМ360. До боєкомплекту американця входять сучасні боєприпаси MRM-CE, які належать до зброї «зробив постріл та забув». На відстані до 12,1 км американський танк здатен вражати цілі за межами видимості, так би мовити, за горизонтом. Крім того, MRM-CE може здійснювати власний пошук цілі, і головне – снаряд знищує противника з верхньої півсфери, тому будь-яка сильно броньована «Армата» або Т-90 гарантовано будуть знищені з першого пострілу.
«Спрут» має невелику вагу — всього 18 тонн. Озброєний він гладкоствольною 125-мм гарматою 2А75. У боєкомплекті має підкаліберні, кумулятивні снаряди, а також керовану ракету «Рефлекс-М». Ефективна дальність стрільби – до 2500 метрів. Ракета, яку «Спрут» запускає через ствол гармати, здатна влучати у ціль до 5000 метрів.
Проте під час здійснення пострілів легка вага «Спрута» проти тридцятитонного американця є не «превосходством», а великим недоліком. В американської гармати довжина відкатування після пострілу становить 60 см, та на точність ведення вогню це не впливає. Водночас «Спрут» має довжину відкатування гармати 70 см, але через легку вагу має здатність до юзу. Кожен його постріл змушує машину плигати вгору та назад, що зі свого боку впливає та точність ведення вогню.
Російський танк має в боєкомплекті бронебійно-підкаліберний снаряд 3БМ42/3БМ44 зразка 1986 року, що на відстані у 2000 метрів здатен здолати 510 мм броні. В американців також є свій бронебійно-підкаліберний снаряд М-829А4, але він пробиває 810 мм броні на відстані 2000 метрів. Тому на полі бою американський легкий танк впевнено знищить російський Т-90 у лобову проєкцію до 5000 метрів, тоді як танк росіян здатен вразити «Абрамс» тільки у борт.
Якщо зважати на застарілу систему керування вогнем, ходову, легке бронювання російської машини, то необхідно мати талант до вигадувань, щоб зробити заяву про недосконалість американської машини, порівнюючи з «надсучасним» російським танком.
Броня Griffin здатна витримувати обстріл із гармат включно 40-мм калібру. Російський «Спрут» вразливий для кулеметів великого калібру, що різко обмежує можливість його застосування в населених пунктах та на місцевості зі складним рельєфом. Американці оснастили свій танк КАЗ (Комплексом Активного Захисту) Trophi, який дозволяє повністю нейтралізувати російську ракету «Рефлекс-М».
На полі бою зверхність розробленого у 80-х минулого століття «Спрута» над сучасним американським легким танком Griffin є чистою вигадкою росіян та наслідком намагання постійного «вставання з колін» російської оборонки.
