Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Колесо історії невпинно рухає Україну до цифровізації, яка особливо актуальна для державних закупівель (ДЗ). До того ж її вплив на цю сферу безумовно позитивний, адже із застосуванням електронних торговельних майданчиків усі процеси ДЗ набувають все більшої прозорості та конкурентності, а отже, досягається зниження корупційних ризиків та значна економія коштів, повідомляє АрміяInform. Нещодавно концерн «Укроборонпром», який нині динамічно реформується, прозвітував про успішні результати застосування Prozorro у закупівлях, здійснених його підприємствами. Про те, як вдалося досягти рекордної економії коштів та які перспективи цифровізації в «оборонці», наш кореспондент поцікавився в директора департаменту закупівель УОП Надії Бігун.
– За результатами першого кварталу 2020 року було оприлюднено економію на закупівлях «Укроборонпрому» в 180 млн грн. Експерти вже визнали це успіхом. Розкажіть докладніше, що стоїть за цією цифрою та як її можна охарактеризувати?
– Підприємства-учасники «Укроборонпрому» проводять закупівлі у відповідності до внутрішніх правил та регламентів концерну, тобто, в рамках реформи закупівель, яку ми розпочали в УОП торік у вересні і яка повноцінно запрацювала з січня 2020 року. За попереднього керівництва концерну його підприємства проводили закупівлі через закритий майданчик з чималою кількістю, скажімо так, «нюансів та особливостей» (докладніше в інформації АрміяInform). Торік, за рішенням генерального директора концерну Айвараса Абромавичуса, ми ініціативно перейшли на Prozorro, тож тепер наші закупівлі доступні не лише постачальникам закритого майданчика, але всій великій базі постачальників на цьому цифровому майданчику, крім того, що також важливо, громадськості в цілому.
Протягом 1-го кварталу 2020 року ми оголосили тендерів на 1,61 млрд грн, і, відповідно, економія становить 180 млн грн, це приблизно 11%. Але ця цифра була визначена станом на початок квітня і не враховувала частину тендерів, які ще не завершилися за звітний період. Ми оновили дані. Отож станом на 21 квітня, з урахуванням усіх тендерів, які відбулися до цієї дати, ми маємо 212 млн грн економії, що становить 13,1%. Тобто, у першому кварталі ми витратили на 13% менше, ніж очікували.
38 підприємств «Укроборонпрому» витрачають на газ в рік близько 400 млн грн (за цінами лютого). Тож економія на держзакупівлях у майже 200 млн грн фактично забезпечує нас газом на пів року!
Щоб відповісти на запитання, багато це чи ні, то найкраще порівняти наші цифри із загальними цифрами на Prozorro. Середня економія по системі становить 8,56%, тож показники УОП майже на 5% кращі. А з огляду на те, що підприємства концерну купують багато специфічних категорій, за якими немає широкого споживчого ринку, це – справді гарний результат.
А ще, щоб уявити, наскільки це велика сума, можна порівняти економію майже у 200 млн грн з потребою Концерну в природному газі. 38 наших підприємств витрачають на це в рік близько 400 млн грн (за цінами лютого). Отже, економія у 200 млн грн фактично забезпечує нас газом на пів року!
Ми вперше почали об’єднувати потреби одразу всіх наших підприємств в агреговані закупівлі, для того, щоб за рахунок масштабу отримувати найкращі оптові ціни. Завдяки агрегації вже зекономили понад 60 млн грн лише на закупівлях газу та електроенергії. Як ви бачите з результатів, цей підхід повністю себе виправдав, тож ми опрацьовуємо інші категорії, на яких за рахунок масштабу можна отримати кращі ціни.
– А якщо зануритися глибше в «кухню» закупівель, вочевидь, виявимо, що економія далеко не єдиний показник, яким вимірюють їх результативність. На що ще слід звертати увагу, аби адекватно оцінювати, наскільки успішними є ті чи інші торги?
– Так, є й інші цілком об’єктивні речі, які корелюються з економією. Зокрема, ми оцінюємо конкуренцію в торгах, чи має місце дискримінація, який відсоток торгів завершується укладанням договору тощо.
Конкуренція в торгах – це середня кількість учасників, яка залучена до тендерів. За результатами 1-го кварталу УОП цей показник становив 2,35, що майже на рівні із середнім показником по Prozorro. Те, що він не вищий середнього – сигнал для підприємств концерну активніше працювати з ринком та постачальниками.
Недискримінація учасників – це частка відхилень потенційних переможців. У 1-му кварталі у нас лише у 6,56% торгів була відхилена найкраща пропозиція, що майже на 10% краще від середнього по Prozorro. Цей ефект досягнуто завдяки впровадженню в концерні процедури для розгляду скарг, а також надання можливості усунути помилки протягом 24 годин, що передбачено нашою конкурсною документацією.
Насправді відкритість – надпотужний інструмент впливу на результати торгів. Раніше в УОП моніторили закупівлі вручну. Однак, чи міг цей підхід бути ефективним, коли щомісяця проводили 2–3 тисячі тендерів? Для цього слід було б утримувати цілу армію експертів. Інша справа – Prozorro. Сьогодні завдяки доступу до інформації тендери може моніторити будь-хто.
Ефективність закупівель вимірюється кількістю торгів, що завершується укладанням договорів. У нас наразі скасовується 20% відсотків тендерів. Це відбувається через відсутність пропозицій або відхилення всіх. Це гірше від середнього показника на Prozorro і залежить від продуктивності роботи підприємства-замовника з ринком, а також якості представленої ним конкурсної документації.
У закупівлях з великою кількістю вимог до пакета документів, де неякісно сформований технічний опис або інші розділи конкурсної документації, часто ніхто не бере участі. І це не від того, що не існує відповідних пропозицій на ринку. Сьогодні в Prozorro щодня здійснюється близько 5000 закупівель. Але коли учасник бачить у тендері зайві вимоги або незрозумілі питання, він просто йде далі, і замовник не отримує пропозицій. Тому наступного кварталу в «Укроборонпромі» активно працюватимуть з підприємствами над якістю тендерної документації та навчатимуть персонал техніки роботи з постачальниками.
– Чи можна порівняти досягнутий показник «Укроборонпрому» з результатом відповідного торішнього періоду?
До 1 січня 2020 року підприємства УОП проводили тендери на закритому майданчику без обов’язкового звітування про укладання договору за результатами тендеру, отож релевантної бази для порівняння немає. Реформа закупівель, яка триває в Концерні нині, змінює всі закупівельні політики підприємств «Укроборонпрому». Наприклад, ми відмовилися від так званого аналізу ціни, коли закупівлю проводили на підставі зібраних пропозицій та без електронного аукціону. Окрім цього, ми суттєво зменшили перелік підстав для проведення закупівлі без застосування конкурентних процедур. Врегулювано умови укладання додаткових угод, що особливо важливо для кінцевої ціни тендеру тощо.
З цього року підприємства концерну обов’язково публікують звіт за результатами торгів на Prozorro, що категорично заперечувалось та не існувало раніше.
– Які зміни Ви реалізували з приходом на посаду керівника департаменту закупівель УОП? Які з них найбільш вагомі та принципові?
– Наша філософія реформи закупівель ґрунтується на двох принципах: відкритості та якісної комунікації. Здавалося б, це зовсім безневинні категорії, однак такий погляд хибний. Насправді відкритість – надпотужний інструмент впливу на результати торгів. Раніше в концерні моніторили закупівлі вручну. Однак, чи міг цей підхід бути ефективним, коли щомісяця проводилося 2–3 тисячі тендерів? Для їх якісної перевірки слід було б утримувати цілу армію експертів, обізнаних майже в усьому, що закуповується. Інша справа – відкритість процедур закупівель, пов’язана з переходом на Prozorro. Вона вирішила цю проблему дуже просто: сьогодні тендери підприємств концерну може моніторити будь-хто, а не лише його внутрішній департамент. Роль експертів щодо предмета закупівлі виконують конкуренти, які можуть бачити всю інформацію. Якщо конкурсна документація містить дискримінаційні вимоги або помилки, саме конкуренти через механізми скарг повідомляють про це концерну та електронному майданчику.
З цього року підприємства концерну обов’язково публікують звіт за результатами торгів на Prozorro, що категорично заперечувалось та не існувало раніше.
Окрім цього, ми наполягли, аби закупівельна функція підприємств концерну була виокремлена в самостійний структурний підрозділ. Раніше цього не було. Навіть там, де створювалися спеціальні відділи, вони працювали як «постачання», і головні цілі цих підрозділів були дуже близькі до поняття «освоїти бюджет». Разом із цим радянським атавізмом наші підприємства успадкували так званий РКМ – розрахунково-калькуляційний метод визначення вартості продукції. Його використовують для узгодження ціни на продукцію до початку виконання контрактів у рамках державного оборонного замовлення (ДОЗ). Згідно з чинними умовами підприємства УОП мають фіксовану винагороду за виконання контракту – 1% від вартості матеріалів та 15% від вартості робіт. За такої моделі у підприємств відсутня жодна мотивація економити на закупівлях матеріалів, оскільки це зменшує їхній прибуток. Нині ми вирішуємо питання мотивації через професійне навчання відповідальних за закупівлі на підприємствах, активно працюємо над підвищенням їхньої кваліфікації, започаткували серед підприємств Концерну рейтинги «тендерних чемпіонів», що є хорошим особистим стимулом для працівників.
– Які найбільш принципові зміни передбачаються в держзакупівлях у зв’язку з нововведеннями 19 квітня? Що мають врахувати держзамовники, у сфері оборони зокрема?
– Згідно з новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», на Prozorro повинні відбуватися торги понад 50 тис. грн. Раніше цей поріг був значно вищий і становив 200 тис. грн. Окрім цього, стане обов’язковим звітування за всі витрати, аж від 1 копійки. До цього звітування відбувалося від суми контракту понад 50 тис. грн.
Ми дуже чекаємо на ухвалення Закону України «Про оборонні закупівлі», що має вирішити проблему РКМ та частково розсекретити закупівлі в рамках ДОЗ. Він «застряг» у Верховній Раді після першого читання…
Наразі держзамовників у сфері оборони ці зміни майже не стосуються, оскільки вони керуються Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Даний закон залишається чинним, але ми дуже чекаємо на ухвалення Закону України «Про оборонні закупівлі», що має вирішити проблему РКМ та частково розсекретити закупівлі в рамках ДОЗ. Він «застряг» у Верховній Раді після першого читання…
– Флагманом у проведенні електронних торгів донедавна вважалось ДП «Укрпошта». На Вашу думку, чи зміниться група лідерів?
– Наразі в «Укроборонпромі» створено всі передумови, аби ми теж увійти до групи лідерів публічних закупівель. Моя особиста амбіція – стати прикладом для інших.
– Які групи товарів та послуг закуповувались УОП у першому кварталі через Prozorro? Чи були серед них позиції, пов’язані з виробництвом військової техніки та озброєння?
– Ми провели закупівлі електроенергії на рік вперед та на пів року купили газ, тому серед тендерів категорія «енергоносії» є найбільшою. Категорії об’єднані згідно з державним класифікатором ДК 021:2015, але, звісно, є й товари, що пов’язані з виробництвом військової техніки. Через Prozorro ми купуємо як сировину для виробництва, так і вузли та запчастини для бронетехніки. Серед закупівель за 1-й квартал можна знайти двигуни, трансмісії, стартер-генератори та різноманітне електронне обладнання для військової техніки. Звісно, інформація під грифом «таємно» на Prozorro не потрапляє. Але більша частина позицій, що закуповують згідно з державними контрактами, не засекречена і має широкого ринку постачальників. Тож ми активно застосовуємо конкурси, щоб мати найкращі ціни.
