У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Від початку широкомасштабної війни різкі коливання настрою знайомі усім. Хтось підсвідомо самостійно «вирівнюється» за день-два. Комусь потрібна допомога, аби зупинити ці емоційні гойдалки. Але й тих, й інших «накриває» хвилями. Чому так?
Світ війни, у якому зараз живуть українці, дуже відрізняється від того мирного, до якого ми звикли. Постійні загрози обстрілів, високий рівень тривоги виснажують. Як пояснюють фахівці, такі підйоми та спади емоцій — це навіть не особисті внутрішні відчуття людини. Це поєднання станів одразу багатьох людей, бо змінилася сама атмосфера.
— Психіка реагує на нові умови. Як саме — залежатиме від рівня травматизації, віку, ступеня впевненості, залученості до соціальних структур. Тому що людина, наприклад, в ЗСУ — це одні налаштування, людина цивільна — це інші налаштування, людина в еміграції або вимушено переміщена всередині країни — це зовсім інші. Але поєднує усіх одна дуже важлива річ: коли людина потрапляє в стресову ситуацію — мобілізується енергія, — зазначив у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Сергій Міщук, провідний національний тренер, супервізор проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни».
Реакція на стрес може проходити декілька етапів. Зазвичай спочатку психіка паралізується. Людина в цей час поводиться інстинктивно: ніби не усвідомлює події навколо, а спостерігає за ними у кіно. І саме інстинкти схиляють до подальшого егоїстичного або альтруїстичного вибору: бігти, битися, завмерти, волонтерити чи віддати своє життя за когось іншого.
— Але найперша фаза — це фаза шоку, після якої йде мобілізація енергії. І якщо піднялась така хвиля енергії, яку психіка може обробити, людина стає дуже працездатною, може не спати днями і ночами. Згадаймо наших воїнів на передовій. Буває таке, що вони за три доби відпочивають годину. Або три години за цілий тиждень, і при цьому лишаються спроможними діяти. Такі самі хвилі ми спостерігаємо і серед мирного населення. Саме хвилі, бо після мобілізації захисної енергії завжди йде певний спад. І щоб психіка могла опанувати ці процеси — їй потрібно розуміти, на якому етапі відбувається збій, — пояснює Сергій Міщук.
Здебільшого люди балансують між двома типами виснаження. У депресивному стані іноді взагалі немає сил підвестися і втрачається спроможність діяти. У тривожному стані людина весь час непокоїться, залипає у месенджерах, гортає стрічки новин і займається справами, які вимотують, але не приносять жодних результатів.
— В обох типах виснаження ми бачимо сильну втому. Це і є той самий спад після емоційної гірки. Дуже потужний розповсюджений процес, для якого немає загального чарівного рецепта — відновлення буде йти індивідуально. Ось чому важливе розуміння власних психічних процесів і постійне самонавчання: як опрацьовувати стресові стани та як взаємодіяти з іншими людьми, — додає Сергій Міщук.
Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка впроваджується за ініціативою першої леді Ти як?
