Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Російські війська мають у своєму арсеналі чимало різноманітних видів боєприпасів і вибухонебезпечних предметів, які регулярно застосовують проти України. Зокрема, після початку широкомасштабного вторгнення було зафіксовано десятки випадків використання окупантами доволі небезпечної зброї — снарядів із флешетами. Подібні боєприпаси неодноразово виявляли на звільнених територіях після того, як їх залишив ворог. На жаль, цинічні окупанти часто цілять ними по мирних українських містах та селах, що призводить до значних жертв серед цивільного населення.
Що таке флешета та яку загрозу вона становить
Трішки історії. Так звана флешета (від фр. fléchette) була одним із перших та найбільш примітивних авіаційних боєприпасів. Ця металева стріла-дротик розміром з олівець (або й більше) була розроблена у Франції на початку XX століття і застосовувалася для атаки по скупченнях піхоти і кавалерії противника в боях Першої світової війни. Найчастіше їх використовували авіатори кайзерівської Німеччини. Флешети пачками або розсипом укладали в спеціальні касети, з яких у потрібний момент їх скидали з аеропланів на голови противника. Набираючи значну швидкість під час падіння, такі стріли з легкістю пробивали дерев’яні дошки завтовшки кілька сантиметрів. Крім того, падіння стріл супроводжувалося різким свистом, що діяло на психіку противника і лякало його коней. На деяких флешетах був напис «Invention francaise, fabrication allemande» (фр. винайдено у Франції, зроблено в Німеччині) — своєрідний гумор німецьких військових інженерів, які символічно повертали противнику його ж винахід.
Пізніше флешетами (хоч і значно меншого розміру) почали «начиняти» артилерійські, танкові та авіаційні снаряди. Кількість такого смертельного начиння в них може сягати кількох тисяч. Коли танк чи ствольна артилерія запускає такий снаряд, він вибухає в повітрі після спалення запалу всередині, і флешети хмарою розлітаються навсібіч, впиваючись на величезній швидкості (700–800 м/с) у все, що трапиться на їхньому шляху.
Такі боєприпаси є доволі ефективними проти живої сили на відкритій місцевості, адже мають значну зону ураження. В інтернеті є чимало свідчень українських військових, позиції яких піддавалися обстрілу снарядами з флешетами. В одному із нещодавніх відео, опублікованому в соцмережах, флешета, після обстрілу росіян, застрягла в захисному шоломі українського військовослужбовця.
Того разу все обійшлося. Захисна амуніція врятувала життя воїну. Але бувають й інші ситуації. Періодично з пораненнями від флешет доводиться мати справу військовим лікарям.
— Ті декілька випадків, що мені траплялися, то були обстріли з танка, — розповідає хірург Ігор Бєлкін, який працює на одному зі стабілізаційних пунктів поблизу передової. — Не можу сказати, що поранення від флешет кардинально відрізняються від осколкових чи касетних. Флешети мають досить значну проникаючу здатність за рахунок маленької площі, але меншу руйнівну дію через невелику масу.
Лікар демонструє фото однієї з флешет, яку дістав із тіла пораненого бійця.
— Це фото в галереї в мене датоване одинадцятим березня 2023 року. Цю флешету ми дістали з плеча військовослужбовця, який воював на Запорізькому напрямку, — розповідає лікар. — Був ще один випадок, коли поранений одну із флешет дістав сам зі своєї амуніції, а інша, котра залетіла збоку під плиту бронежилета, застрягла у м’язах спини.
Лікар наголосив, що найкращим захистом від подібних боєприпасів є укриття. Але не менш важливо завжди вдягати захисну амуніцію — шолом та бронежилет. Це значно підвищує ваші шанси на виживання.
Чи заборонене використання снарядів із флешетами?
Самі флешети не є забороненою зброєю. Втім, через невибірковий характер їхньої дії, категорично заборонене використання боєприпасів з ними в районах, де проживає цивільне населення. Втім, це зовсім не хвилює нашого ворога. Росіяни регулярно застосовують саме такий тип боєприпасів під час обстрілів українських населених пунктів.
Зокрема, снаряди з флешетами вони використовували в перші місяці вторгнення у Бучі та Ірпені. Смертельними дротиками були всіяні місцеві подвір’я. На жаль, знаходили їх і в тілах загиблих мирних жителів. Пізніше їх неодноразово знаходили після обстрілів населених пунктів Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Дніпропетровщини та інших областей.
У яких російських боєприпасах містяться флешети?
Найчастіше в Україні окупанти використовують артилерійські снаряди калібру 122 мм 3Ш1 «Лепесток-1» та 152 мм 3Ш2 «Лепесток-2». Вони містять у собі близько 7000 та 9000 флешет відповідно. Їх застосовують із гаубиць Д-30, САУ 2С1 «Гвоздика», гармат-гаубиць Д-20, гаубиць 2А65 «Мста-Б», САУ 2С3 «Акація».
На корпус снаряда та на пакунок часто наноситься просте маркування Ш1 або Ш2. За своєю конструкцією снаряд призначений для спрацювання в повітрі через необхідний період часу, встановлений у підривнику з годинниковим механізмом. Полум’я, що утворюється внаслідок спрацювання носового підривника, передається через дистанційну трубку на заряд чорного пороху, розташований у нижній частині снаряда. Останній приводить у дію натискний диск і слабку ланку в передній частині снаряда — і флешети розкидаються на високій швидкості.
Для танків, переважно Т-80 та Т-90 різних модифікацій, існують 125-мм снаряди 3Ш7 «Ворон» та 3Ш8 «Айнет». У кожному із цих снарядів міститься 4700 флешет розміром близько 3–4 см та вагою всього 1,3 грама. Втім, під час пострілу, ці елементи розлітаються на швидкості до 900 м/с і мають значну забійну здатність.
Для авіації були розроблені модифікації некерованих авіаційних ракет С-5С калібру 57 мм, що містили в собі понад 1000 флешет. І хоча це вже доволі застарілі ракети, окупанти можуть їх застосовувати, наприклад, з таких «франкенштейнів», як на фото нижче.
Пізніше, з появою новіших, 80-мм некерованих ракет, була також розроблена їх версія з 2000 дротиків усередині — ракета С-8С. Зона її ураження — 2600 метрів квадратних. Запускається з підвісних ракетних блоків серії Б-8. Їх носіями можуть бути вертольоти Мі-8, Мі-24, Мі-35, Мі-28, Ка-29, Ка-52, Ка-50, штурмовики, бомбардувальники і винищувачі-бомбардувальники Су-25, Су-24, Су-27, Су-34 та Су-35 або навіть бронетранспортери та десантно-штурмові катери.
