У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
75 років тому, 16 квітня 1945 року, розпочалася Берлінська наступальна операція військ 1-го Українського, 1-го і 2-го Білоруських фронтів, Дніпровської військової флотилії і Червонопрапорного Балтійського флоту. Це була одна з останніх великомасштабних стратегічних наступальних операцій Червоної армії у Другій світовій війні, під час якої було захоплено столицю Німеччини і покладено кінець війні в Європі.
Операція тривала 23 дні – з 16 квітня по 8 травня 1945 року, протягом яких радянські війська просунулися на захід на відстань від 100 до 220 км.
Сили радянських військ значно переважали сили вермахту. У операції взяли участь близько 2,3 млн червоноармійців, більше ніж 41 600 гармат і мінометів, 6250 танків і самохідних установок, 7500 бойових літаків. У штурмі так само брали участь дві армії зі складу Війська Польського.
З німецького боку було зосереджено близько 1 млн військовослужбовців, 10 400 гармат і мінометів, 1500 танків і самохідних установок (штурмових гармат), 3300 бойових літаків. Зі складу цивільного населення були сформовані понад 200 загонів ополчення – фольксштурм, із членів «Гітлерюгенд», зокрема підлітків – загони винищувачів танків, озброєних фаустпатронами.
Основу міцної і глибоко ешелонованої системи оборони німців безпосередньо у столиці Німеччини складала розгалужена мережа захисних залізобетонних споруд: багатоповерхових бункерів (більше ніж 400) і дотів, оснащених гарматами, зокрема зенітними і кулеметами. Навколо міста була розгорнена мережа постів радіолокаційного спостереження.
Загальна чисельність гарнізону перевищувала 200 тисяч людей. Гітлерівська оборона на берлінському напрямку була глибокою і щільною. Вона включала одерсько-нейсенський рубіж глибиною 20–40 км, що мав 3 смуги, та Берлінський оборонний район, де теж було три лінії укріплень. Перша проходила за 10 км від міста, друга йшла передмістям, третя оперізувала центр.
Наступ було призначено на 16 квітня. За характером завдань, та їхніми результатами Берлінська операція поділялася на три етапи:
1) прорив рубежу оборони ворога на річках Одер і Нейсе (16 – 19 квітня). Наприкінці 18 квітня було забезпечено умови для оточення Берліна з півдня;
2) продовження, завершення повного оточення, а потім розчленування військ противника на окремі угруповання (19 – 25 квітня);
3) знищення оточених угруповань, взяття Берліна (26 квітня – 8 травня). Ліквідація берлінського угруповання безпосередньо в місті здійснювалась 26 квітня – 2 травня. 30 квітня воно було фактично розчленовано на чотири ізольовані частини.
Практично кожну вулицю й будинок доводилося брати штурмом. В окремі дні вдавалося очистити від ворога до 300 кварталів. 25 квітня місто було повністю оточене. 30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством. Рано вранці 1 травня лейтенант О.П. Берест, сержант М.О. Єгоров і молодший сержант М.В. Кантарія підняли над будинком Рейхстагу штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, який згодом став Прапором Перемоги. 2 травня гарнізон Берліна капітулював. Німецькі частини, які не бажали здаватися у полон, спробували прориватися на захід, але були знищені або розпорошені.
Успішне і достатньо швидке завершення Берлінської наступальної операції коштувало Червоній армії великих жертв. Втрати сягали понад 350 000 бійців, з них близько 80 000 – незворотні. Польські частини втратили 8892 бійці, з них убитими й померлими від ран – 2825. Втрати бойової техніки становили 1997 танків і самохідних артилерійських установок, 2108 гармат і мінометів, 917 бойових літаків, 215,9 тисячі одиниць стрілецького озброєння.
Вид на ріку Шпреє і Рейхстаг, розбитий бомбами. Осінь 1945 року
З німецького боку, за радянськими підрахунками, загинуло від 150 000 до 173 000 бійців, поранення дістали 200 000, ще 400 000 потрапили у полон. В результаті Берлінської операції було знищено одне з найбільших угруповань німецьких військ, захоплено столицю Німеччини. Значна частина вищого військового і політичного керівництва Німеччини загинула або потрапила у полон. Це призвело до практично повного припинення організованого спротиву з боку німецьких збройних сил. Безпосереднім наслідком взяття Берліна стало підписання беззастережної капітуляції Німеччини 7–8 травня 1945 року.
