«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
На південному напрямку вже легендою став універсальний підрозділ Сил логістики, що спеціалізується виключно на обслуговуванні та відновленні Husky, Mastiff, Oshkosh. Тобто їхнє завдання полягає в тому, щоб ці машини західного виробництва якнайшвидше поверталися до строю в робочому стані.
Інколи працювати доводиться за кілька кілометрів від лінії фронту або ж як мобільні аварійні бригади у бригадах, які того потребують. Це дає змогу уникнути буксирування обладнання під час довгих відстаней назад до пункту постійної дислокації чи навіть на заводи за кордоном.
Серед тих, хто лагодить британських «собачок» з металу та броні, — Сергій. Чоловік розповідає, що в перші тижні, як потрапив в ремонтну бригаду на південному напрямку, на день їм привозили до 10 машин. Тож про відпочинок чи навіть сон довелось забути, адже головне для кожного механіка — це швидко повернути техніку на передову.
— Передусім ми визначаємо, наскільки серйозні ушкодження отримала машина. Використовуємо спеціальний діагностичний комп’ютер. За його допомогою виконується діагностика двигуна, різних вузлів та агрегатів машини, автоматичної коробки передач тощо. Зазвичай найчастіші ушкодження такої техніки на фронті — підриви на мінах, влучання протитанкових керованих ракет, а також уламкові ушкодження від снарядів. Якщо наявний інструмент дозволяє виконати ремонт тут, одразу беремося до роботи й уже за день-два машина повертається в підрозділ, щоб знову «кошмарити» окупантів, — розповідає Сергій.
Саме через таку заповзятість наших фахівців, які навчилися практично за день ставити техніку на ноги, вона здобула серед ворогів славу незнищенної. А як інакше? Окупанти сьогодні влучають у машину, думають, що її знищено, а завтра вона знову в строю. Дива та й годі! Але насправді за такими дивами криється справжній героїзм звичайних українських людей, адже часто механікам доводиться ризикувати своїм життям, щоб дістати та відремонтувати зламані чи розбомблені машини.
— Нещодавно ремонтували Мastіff. Там дуже побита роздавальна коробка, візуально був «прильот» в капот, перебито багато патрубок, пошкоджено чимало агрегатів, тому його довелося відправляти на базу, бо тут не вистачало інструменту. Такі випадки теж бувають. Але попри всі ті пошкодження, зі слів військових, екіпаж машини залишився неушкодженим, — говорить Сергій. Він пояснив, що хоча Мastіff мав би використовуватися для підвезення піхоти до поля бою, однак зараз наші військові активно застосовують його й при штурмах.
— Ця машина має два члени екіпажу — командира й водія, та здатна перевозити вісім військовослужбовців. Її максимальна швидкість 90 км/год, озброєння може бути різне. Зокрема кулемет 7,62-мм чи 12,7-мм або 40-мм автоматичний гранатомет. Проте найголовніший показник — це живучість Мastіff. Ті, хто бере участь у штурмах кажуть, що вона сягає 90 %. Якщо порівнювати з БТРом, у якого цей показник становить 10 % — різниця суттєва. А все тому, що зазвичай капсула, де перебуває екіпаж, практично невразлива. Навіть якщо йде підрив на міні, то можна втратити колесо, міст чи ще щось з навісного, але капсула буде цілою. Відповідно, цілими будуть й наші хлопці, — розповідає Сергій.
Він зазначає, що через це ворог люто ненавидить і боїться цього «звіра». Тому коли йде колона і в ній є Мastіff — зрозуміло куди окупанти будуть цілити передусім.
Чоловік за час, що ремонтує іноземних «залізних» друзів наших військових, вже звик до роботи в екстремальних умовах і сприймає її як щось звичайне і буденне. Каже, що навчився не зважати на втому навіть тоді, коли доводилося, мов лікарю над хірургічним столом, стояти над особливо «важкими» пацієнтами кілька діб. Тримає в тонусі шалена мотивація.
— Спочатку не задумувався над важливістю нашої роботи, але коли воїни один за одним, приїжджаючи за технікою, дякували й говорили, що ми практично життя їм врятували, а не машинам, то прийшло розуміння своєї значущості тут і зараз. Заради таких моментів можна витримати і не таке, — підсумував військовий.
Фото: Командування Сил логістики ЗСУ
