Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
У Конотопі на Сумщині презентували документальну збірку «Місто Конотоп у матеріалах Генерального Опису Лівобережної України 1765–1769 років». Це друга книга із започаткованої цьогоріч серії видань «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька», що має на меті пошук та публікацію архівних документів з історії краю часів козаччини.
Презентацію книги, що вийшла друком у столичному видавництві «Кліо», провели Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (м. Батурин) спільно з благодійним фондом «Спадок Гетьманщини». Захід відбувся у становому козацькому скансені на конотопському Загребеллі за участю військових, провідних науковців і краєзнавців, музейників і освітян Чернігівщини та Сумщини, журналістів, громадськості. Серед почесних гостей — начальник Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ, полковник Богдан Сеник, речник генерального штабу ЗСУ, старший лейтенант Андрій Ковальов і видатний кобзар, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року, молодший сержант ЗСУ Тарас Компаніченко.
Генеральний опис Лівобережної України проводили у 1765–1769 роках російські військові на чолі з так званим генерал-губернатором малоросії Петром Рум’янцевим, через що його часто називають «Рум’янцевським». Метою ревізії було зробити перепис населення та зібрати докладні відомості про демографічний та економічний стан земель колишньої козацької автономії — Гетьманщини. Опис мав з’ясувати також правовий стан землеволодінь і зібрати низку інших відомостей, які могли б допомогти інтегрувати козацькі землі в російську імперію. Тобто це фактично «паспорт денацифікації» України зразка XVIII століття, який, тим не менше, містить унікальні для нинішніх науковців історичні відомості.
У презентованому виданні, обсягом майже 1000 сторінок, оприлюднено частину опису, що присвячена на той час уже колишньому сотенному містечку Конотопу Ніжинського полку та колишній Конотопській сотні. Книга містить також детальні іменний та географічний покажчики. Тож для кожного конотопця чи українця, чиє коріння походить із Конотопщини, вона є неоціненним джерелом генеалогічної інформації. Адже в опублікованих документах можна легко відшукати відомості про свого прямого пращура з середини XVIII століття — де мешкав, до якого стану належав, яким майном володів.
Слово мали Почесний громадянин міста Конотоп, меценат видання Євген Сур, директор навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, священник ПЦУ і громадський діяч, уродженець Конотопа Георгій Коваленко, голова наглядової ради благодійного фонду «Героїка», історик і журналіст Ростислав Мартинюк, краєзнавець, почесна голова конотопського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Зоя Шалівська та ін. По відеозв’язку до присутніх звернувся й упорядник книги — чернігівський історик Олександр Тригуб.
Про зв’язок поколінь говорив у своєму виступі й речник Генерального штабу Збройних Сил України, відомий історик і політолог Андрій Ковальов. Нащадок козаків Миргородського та Прилуцького полків розповів, що знання історії свого роду, мотивації предків дає усвідомлення того, за що потрібно боротися у наш час.
Андрій Ковальов нагородив громадською відзнакою — медаллю «За збереження пам’яті про український православний церковно-визвольний рух» мецената Євгена Сура за багаторічну і системну фінансову підтримку фундаментальних історичних досліджень. Пан Євген сприяв появі багатьох історичних досліджень з історії українського козацтва, а також видавничих проєктів з історії УАПЦ, зокрема збірників документів Першого і Другого Всеукраїнських Православних Соборів УАПЦ у Києві.
«Моя ідея полягає в поверненні гідності наших батьків. У вивченні способу їхнього життя. Ця книга — друга з чотирьох, які ми запланували випустити. Далі будуть нові, не менш важливі, видання. Ми — нащадки славного та героїчного козацтва, тож маємо знати і пишатися своїм корінням та власною історією. І усвідомлювати, що сьогоднішня готовність українців обстоювати державу формувалася і тут, у нашому славному козацькому Конотопі», — наголосив Євген Сур.
Учасники презентації також оглянули експозицію музею «Спадок Гетьманщини. Місце пам’яті Конотопа», який створений в унікальній історичній хаті козацької родини Зимовців, збудованій у 1861 році, та послухали спів неперевершеного Тараса Компаніченка.
Фото автора
