Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
«Ніколи б не подумав, що між походами на процедури зможу потрапити на театральну виставу. Отримав масу задоволення, ніби перенісся в таке далеке вже мирне життя. Дуже вдячний акторам. І дуже здивувався, коли дізнався, що вони не є професіоналами, а один із виконавців — взагалі військовий. Навіть закралась думка, «а може, я теж колись наважусь вийти на сцену». Так ділиться із кореспонденткою АрміяInform своїми враженнями після перегляду комедії «Біда від ніжного серця» від Барського МХАТу Олександр. Боєць вже тривалий час проходить реабілітацію після поранення, якого зазнав у боях за Бахмут, і каже, що такі заходи допомагають зарядитись позитивними емоціями.
Довідково. Вистава за п’єсою В. Соллогуба в адаптації Н. Уварової «Біда від ніжного серця» — це черговий творчий проєкт міського художнього аматорського театру, що працює в містечку Бар на Вінниччині. Вона стала першою новою постановкою колективу від початку широкомасштабної війни. Перші покази відбулись у Барі в червні та липні. Сьогодні ж митці вирішили поділитись своїми театральними досягненнями із пораненими воїнами, які проходять лікування на Вінниччині.
Як розповів директор Барського театру Роман Григор’єв, постановку готували близько року. Саме цю п’єсу обрали невипадково, намагаючись знайти нейтральну тематику із позитивним змістом. «Біда від ніжного серця» — це легка комедія про США 20-х років минулого століття, де син мільйонера не може визначитись, кого з трьох красунь-дівчат взяти за наречену.
— Зараз, під час війни, коли звідусіль маємо невтішні, а часто і жахливі новини, коли весь простір просякнутий напругою, люди потребують хоча б на годину перелаштуватись, відволіктись. Саме тому обрали комедію. Наша вистава стає елементом психологічної реабілітації як цивільних, так і військових, — каже він. — Це в нас вже не перший показ, прем’єра відбулась у нашому рідному містечку 30 червня. З того часу регулярно робимо покази. Сьогодні прийшли до поранених, для яких граємо із превеликим задоволенням, хочемо подарувати їм часточку нашої творчості.
Варто зазначити, що всі учасники театру — актори-любителі. Як каже режисерка-постановниця Барського МХАТу Ірина Дєдова, з аматорами працювати завжди цікаво. Особливо — з військовими, які також постійно залучаються до постановок.
— Під час роботи завжди потрібно шукати новий підхід, що стає викликом для мене особисто. Проте під час підготовки вистави фах людини не має вирішального значення, головне — її бажання грати, — говорить режисерка. — А специфіка роботи з військовими полягає в тому, що їм потрібно чітко ставити завдання. Якщо ти працюєш над персонажем, то його треба пропрацювати, образно кажучи, на 10 метрів вниз і на 15 вгору. Тому що для військової людини кожен вчинок повинен мати своє пояснення. Мені, як режисеру, можна паралельно написати ще три романи, поки ми працюємо над роллю.
Також пані Ірина наголосила, що до вибору саме цієї постановки йшли доволі довго, обирати було складно, тож спирались на побажання саме військових.
— У нашому театрі не бракує ані патріотичної, ані трагічної тематики. Але ще до широкомасштабного вторгнення ми спілкувались із військовими, ставлячи конкретні запитання щодо того, що їм подобається в театрі, а що ні. І отримали категоричні відповіді про те, що смерті чи поранень, навіть в гумористичному контексті, не має бути. Тому обрали п’єсу із простою з викрутасами ситуацією, зрозумілою, комічною, яка дає можливість зануритись у зовсім інший час та обставини.
До акторського складу, залученого до вистави «Біда від ніжного серця», доєднався і військовослужбовець ЗСУ Віктор. Він — військовий інженер. Нещодавно повернувся з ротації на південь України, де виконував бойові завдання. Час, вільний від чергувань, воїн присвятив репетиціям, а сьогодні завітав до медичного закладу, аби підтримати побратимів.
читайте також:
— До театру мене запросили доньки, які також грають у виставі. Спочатку запропонували підстрахувати одного з акторів. Прийшов на репетицію, подивився, сподобалось. Вирішив спробувати. Граю італійського оперного співака, добре, що співати не доводиться та й говорити майже теж, — посміхається Віктор. — Коли йшов на першу репетицію, зрозумів, що досвіду публічних виступів не маю взагалі, тож стало цікаво, чи зможу вийти на сцену. А ще мене дуже надихнув колектив Барського МХАТу, він дуже згуртований, об’єднаний спільними бажаннями та прагненнями, як і військовий підрозділ.
Варто зазначити, що частину коштів, отриманих від продажу квитків на вистави, МХАТівці спрямовують на потреби Збройних Сил України. Так, вже було зроблено внесок на придбання портативної зарядної станції, яку волонтери передадуть разом зі «Старлінком» на Бахмутський напрямок.
Оксана Уретій
