Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Жителі деокупованих населених пунктів, а також тих, що опинились у зоні збройного конфлікту, навіть після стишення гуркоту боїв продовжують перебувати у смертельній небезпеці. Території громад тривалий час залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами. На подвір’ях, городах, ланах, лісосмугах місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб чекають нерозірвані артснаряди, мінометні пастки, ручні гранати тощо.
Довідково. За даними ДСНС України, на початок серпня цього року, за період, починаючи з широкомасштабного російського вторгнення, в Україні виявлено, вилучено та знешкоджено майже 420 тисяч одиниць вибухонебезпечних предметів. За прогнозами багатьох аналітиків, строки звільнення української землі від смертельно небезпечних пасток сягнуть десятків років.
— Починаючи з 2015 року, Український Червоний Хрест (УЧХ) за підтримки партнерів з Міжнародного Комітету Червоного Хреста почав реалізацію проєкту щодо інформування жителів населених пунктів з потенційними загрозами від вибухонебезпечних наслідків війни. Наша мета — навчити людей правильно поводитися в небезпечних ситуаціях, щоб уціліти та залишитись неушкодженими. До лютого 2022 року ми також працювали в Донецькій та Луганській областях. Нині наша програма реалізується в 11 областях України. Це Чернігівська, Сумська, Київська, Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Харківська, Львівська, Запорізька, Херсонська та Донецька області, — розповіла кореспондентові АрміяІnform керівник напрямку «Мінної небезпеки» Світлана Авраменко.
За словами Світлани Авраменко, всі співробітники та волонтери-інструктори пройшли тренінги з мінної небезпеки. Інформаційну роботу проводять у закладах освіти, в колективах комунальних установ, а також із працівниками підприємств аграрного сектору. Долучають до інформаційної кампанії також співробітників поштового зв’язку.
— Протягом минулого року інформаційні сесії пройшли близько 14 тисяч осіб, зараз ця цифра сягає вже 40 481 особу. Найбільшу групу з них становлять діти, учні різних навчальних закладів — 19 728, — додала Світлана.
Фото Дмитра Юрченка
