Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Аналітики Американського інституту вивчення війни (ISW), авторитетну думку котрих охоче цитують світові та наші ЗМІ, 24 лютого 2022 року писали: «широкомасштабне вторгнення в Україну спрямоване на повну зміну влади та її окупацію… російські війська в перший день великих наступальних операцій зазнали кілька невдач. Проте вони більші та боєздатніші за українську армію. росія, ймовірно, переможе Україну… в найближчі дні чи тижні, якщо путін буде сповнений рішучості це зробити, заплативши кров’ю та ресурсами».
І, дійсно, багатьом видавалося неможливим зупинити потужну навалу рашистської імперії на «слабку» Україну. У передвоєнному році внутрішній валовий продукт України становив 195 млрд доларів, тоді як ВВП росії був майже в 10 разів більшим — 1,779 трильйона USD. Порівнювати збройні сили України та росії й взагалі не доводиться. «Друга армія» світу в своїх амбіціях могла всіх перетворити на радіоактивний попіл, українська — у рейтингу армій світу перебувала лише на 25 місці.
Цивільним дозволили застосовувати вогнепальну зброю для відсічі збройної агресії
Прогнозуючи швидку поразку України, експерти, утім, не взяли тоді до уваги непідкорений дух і волю до перемоги її народу. Народу, котрий волів іти на ворожу техніку із мисливською зброєю та бандеро-смузі.
Однак, не лише з підручними засобами в перші дні великої війни стали на захист своїх родин, домівок, Батьківщини. Реалізуючи положення статті 65-ї Конституції України, за якою захист її незалежності та територіальної цілісності є обов’язком громадян України, Верховна Рада ухвалює Закон «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», який набув чинності 7 березня 2022 року.
Законом передбачено надання права цивільним особам у період дії воєнного стану отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, а також використовувати її (власну нагородну зброю, спортивну зброю, пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці, мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю) для відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.
Що надалі буде після перемоги із вогнепальною зброєю, яку видали цивільним особам для участі у відсічі та стримуванні агресії рф, або з тією, котру громадяни дістали як трофейну?
Кореспондент АрміяInform щодо цього вивчив дві кардинально протилежні думки.
Заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий: Після завершення воєнного стану така зброя має бути повернута до Нацполіції
Розуміючи, що голіруч противника не переможеш, український уряд здійснив екстраординарний крок з оборони та захисту українського народу, територіальної цілісності, суверенітету нашої країни від російських окупантів, зокрема шляхом видачі вогнепальної зброї цивільному населенню на період дії воєнного стану.
Про це в авторській колонці одного з видань розповів заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий, пише МВС на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України.
Богдан Драп’ятий пише, що таке рішення було правильним, ефективним і своєчасним, адже відіграло важливу роль у здійсненні збройної відсічі окупаційним військам рф, особливо в перші дні широкомасштабної війни.
За його словами, МВС у співпраці з парламентом веде предметне обговорення щодо напрацювання оптимальної моделі правового регулювання в частині права цивільних осіб на незареєстровану вогнепальну зброю у період воєнного стану для відсічі та стримування збройної агресії рф, розроблено збалансовану редакцію проєкту Закону «Про внесення змін до Закону „Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України“ щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю».
Законопроєкт передбачає наступне:
— створити правовий механізм для цивільних осіб задекларувати (не здати) в органах Національної поліції України вогнепальну зброю, яка була отримана або знайдена та використовується/використовувалася з метою відсічі та стримування збройної агресії російської федерації;
— створення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї передбачає не тільки права громадян на її придбання та користування, а також і обов’язки;
— запровадити спрощену та безоплатну процедуру декларування. Така зброя є державною власністю, яка може перебувати в користуванні цивільних осіб на період воєнного стану. Впродовж 90 днів після завершення або скасування воєнного стану така зброя має бути повернута до Національної поліції України;
— заборону цивільним особам носити та зберігати вогнепальну зброю, яка не перебуватиме на обліку чи не пройде добровільного декларування в органах (підрозділах) Національної поліції України, крім районів ведення воєнних (бойових) дій. За вчинення таких дій цивільні особи нестимуть відповідальність, передбачену Кримінальним кодексом України, в загальному порядку;
— цивільна особа, яка знайде вогнепальну зброю та/або боєприпаси до неї, буде зобов’язана впродовж 24 годин повідомити Національній поліції України про такий факт, передати знахідку поліцейському в будь-який зручний спосіб для подальшої здачі чи декларування (у разі встановлення, що знайдена зброя не використовувалася у вчиненні кримінальних правопорушень) або вказати на місцезнаходження знайденої зброї для подальшого вилучення;
— у разі встановлення причетності знайденої або добровільно задекларованої вогнепальної зброї до вчинення кримінальних правопорушень, видалених чи незаконно змінених маркувань на вогнепальній зброї або невідповідності вогнепальної зброї вимогам, передбаченим законом, таку зброю вилучають органи Національної поліції України.
Під вогнепальною зброєю, яка підлягатиме добровільному декларуванню, розуміється нарізна вогнепальна зброя калібру не більш як 12,7 мм, гладкоствольна вогнепальна зброя калібру не більш як 23 мм і боєприпаси до неї. Фактично під ці параметри зброї підпадають бойовий пістолет, великокаліберна снайперська гвинтівка, автомат, мисливська рушниця тощо.
Зрозуміло, що цивільним особам не дозволялося і не дозволяється використовувати військову техніку, танки, бойові машини піхоти, великокаліберні кулемети, переносні зенітно-ракетні комплекси, гранатомети та інші різновиди виключно військової зброї та техніки.
Заборона цивільним особам — громадянам України володіти вогнепальною зброєю та боєприпасами на сьогодні обумовлена положеннями частини першої статті 263 Кримінального кодексу України, якими встановлено кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Богдан Драп’ятий вважає, що для надання людині правових гарантій користування незареєстрованою зброєю до завершення дії воєнного стану і непритягнення до кримінальної відповідальності в межах статті 263 Кримінального кодексу України, а також для посилення контролю за обігом зброї розроблено відповідний законопроєкт № 9538.
Голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін: Задекларована зброя після відстрілу та перевірки може залишитися у громадянина
Відомий лобіст унормування права громадян володіти зброєю, експерт, голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін у коментарі для Інформаційного агентства Міністерства оборони України стверджує, що законопроект, який пропонує МВС, не відповідає реаліям сьогодення.
— Ще у 2014 році я прогнозував, що буде роздача зброї з вантажівок — так воно і сталося. Тепер у МВС достеменно не знають, яка кількість зброї перебуває на руках у громадян. Я думаю, це близько 50–60 тисяч одиниць, — припускає Георгій Учайкін. — Тепер у них (в МВС. — Авт.) відбувається рефлексія, абсолютно невиправдано вони починають розповідати про те, що це треба її здати колись — після війни. Та ну, це знаєте, побудова траєкторії поведінки сферичного коня у вакуумі.
Цю жартівливу метафору Учайкін використовує щодо тих, хто протягом більш ніж трьох десятиліть не спромігся «розродитися» адекватним законом про обіг зброї серед цивільного населення, але намагається наперед щось прогнозувати.
— У Законі України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» чорним по білому прописано, що після припинення воєнного стану протягом десяти днів громадянин має повернути зброю до органів Національної поліції, але певні посадовці військових адміністрацій уже зараз починають лякати й вимагати повернути отриману зброю. Але люди не бажають цього робити, навпаки — активно скуповують її на чорному ринку, — каже пан Георгій.
На його думку, після створення правового механізму декларування зброї цивільними особами, вони повинні дістати право залишити її собі.
Українська асоціація власників зброї пропонує:
— створити правовий механізм для цивільних осіб задекларувати (не здати) в органах Національної поліції України вогнепальну зброю, яка була отримана або знайдена та використовується/використовувалася з метою відсічі та стримування збройної агресії російської федерації (перший пункт повністю збігається із позицією МВС);
— після перевірки зброї, за відсутності її на обліках ЗСУ та інших силових структур, права власності на неї інших осіб, участі її у протиправних діях, злочинах, розглядається питання щодо залишення її у громадянина;
— під час розгляду питання щодо дозволу громадянину володіти зброєю, вивчається, чи не має він протипоказання до цього (законослухняність — відсутність приводів до нацполіції, кримінальних та адміністративних правопорушень, психічне здоровя, алкогольна або наркотична залежність), людина направляється на проходження відповідних курсів з вивчення правил поводження зі зброєю та отримання ліцензії;
— автомати на спеціалізованих підприємствах позбаляють автоматичного вогню й перероблюють на напівавтоматичну зброю.
Голова Української асоціації власників зброї розповів, що за день до війни, 23 лютого 2022 року, на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради розглядали два законопроєкти: «Про обіг цивільної вогнепальної зброї» та альтернативний йому — «Про право на самозахист та обіг цивільної зброї». Самі назви законопроєктів свідчать про те, що вони категорично протилежні.
— За основу тоді було взято проєкт Закону «Про право на цивільну вогнепальну зброю», а вже наступного дня, коли почалася війна, о дев’ятій ранку до депутатів, котрі від нас подавали альтернативний законопроєкт, телефонували й радилися, які зміни атреба терміново внести, аби свій проєкт перетворити на наш, — згадує Георгій Учайкін. — 24 числа я вже стояв на блокпосту з автоматом, а своїх хлопців — адвокатів і юристів — смикнув, аби ті розробили потрібні поправки. Утім, за два-три місяці, коли лінія фронту стабілізувалася, росіян погнали з-під Києва, все заглохло… За півтора року війни народні депутати так і не спромоглися ухвалити закон у цілому.
Учайкін впевнений, що країна та її громадяни змінилися й мають право на свій захист, на володіння зброєю. Цю думку він підтверджує результатами соцопитування групи «Рейтинг», яке було проведено торік у травні.
Воно показало, що майже 58% українців підтримують ідею надання населенню права на володіння вогнепальною зброєю. У пресрелізі, оприлюдненому групою, зазначалося, що кількість тих, хто за дозвіл мати зброю, після початку широкомасштабної війни зросла більш ніж удвічі.
· Половина опитаних вважають, що спроможні особисто захиститися у разі виникнення раптової загрози життю, здоров’ю чи майну до прибуття поліції. Інша половина — ні. Більш спроможними захиститися вважають себе чоловіки, молоді респонденти та ті, хто досконало володіє вогнепальною зброєю.
· Наявність власної зброї або зброї у володінні когось із близьких чи рідних викликає більше почуття захищеності (48%), ніж наявність поруч інших громадян з легальною вогнепальною зброєю (33%).
· Респонденти, що мають родичів, які сьогодні захищають країну на війні, більш лояльні до ідеї надання права громадян на володіння зброєю, ніж решта.
· 61% вважає, що масове озброєння громадян України вогнепальною зброєю сприятиме зміцненню обороноздатності країни. 36% — протилежної думки. Більше цю тезу підтримують молодь, чоловіки та ті, хто бажає мати зброю.
· 45% вважають, що створення юридичних умов для вільної купівлі вогнепальної зброї збільшить особисті свободи громадян, 40% — навпаки, вважають, що свободи будуть ущемлені за таких умов. Останніх більше серед мешканців сходу, жінок та противників створення умов для вільної купівлі вогнепальної зброї.
· Близько 80% респондентів не відчували необхідності володіти вогнепальною зброєю до початку вторгнення росії. Натомість сьогодні 44% хотіли б бути власниками вогнепальної зброї і боєприпасів до неї. В результаті, сьогодні третина з тих, хто не хотів мати зброю до війни, — змінили думку на протилежну, а майже половина з них хочуть, аби зброю мали члени родини.
· Майже 60% чоловіків і 30% жінок скористалися б правом купівлі вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, якби у них була така фінансова та юридична можливість.
Витяг із загальнонаціонального опитування групи «Рейтинг», опублікованого 25 травня 2022 року
— Думаю, що слід врахувати думку людей і ухвалити адекватний закон. Потім почати планомірну освітню роботу і соціальну рекламну кампанію про те, що якщо в тебе є пістолет або автомат — не хвилюйся, він стане твоїм, але дай нам можливість його за тобою закріпити. Без жодної відповідальності, жодного покарання, — пропонує Георгій Учайкін. — Решту зброї, що нині перебуває на руках у цивільного населення, звісно, треба буде здати до підрозділів Національної поліції. Йдеться про тяжке озброєння, кулемети, гранатомети, вибухівку, гранати, що завжди перебуватимуть за межами цивільного ринку…
Пан Георгій вважає, що на часі розробка на державному рівні механізму щодо викупу в населення такої зброї, і нагадує, що подібний досвід є в Балканських країн: «Приміром, якщо людина принесла гранату, йому кажуть: дивись, у нас тариф за гранату — 400 гривень, ми не питаємо, де ти її взяв, хочеш — ти нам гранату, а ми даємо тобі гроші. За цілий ящик гранат — відповідна сума».
Георгій Учайкін нарікає, що ті, хто мав би працювати над комплекним питанням обігу зброї, «вперлися в пістолети» і всіляко стримують розвиток зброярського ринку.
— Розумієте, пістолет — це локомотив розвитку галузі, з нього починається виробництво набоїв, будівництво стрілецьких комплексів. Все починається з пістолета. Чому? Тому що пістолет, він як приватний транспорт — його купуватимуть багато людей. Розрубити цей «гордієв вузол» мають не в МВС, а в Офісі Президента, — впевнений голова асоціації власників зброї. — Нині треба ухвалити повноцінний закон про зброю й після війни розпочинати програму з розброєння.
Є ще одне, що, на думку Учайкіна, необхідно взяти до уваги — те, що наш ворог навіть після нашої Перемоги нікуди не дінеться, тож лише право громадян володіти цивільною вогнепальною зброєю зможе зробити захист Батьківщини насправді всенародним, коли звичайний громадянин, який не перебуває на військовій службі, чинитиме опір окупанту, колабаранту, мародеру.
— Таке право мають громадяни багатьох країн — варто згадати лише Ізраїль або Швейцарію. Але нам ближче литовська або естонська моделі. В Естонії є добре озброєне добровольче воєнізоване формування Кайтселійт. Як і збройні сили країни, воно входить до складу сил оборони. Добровольці мають навіть свої гармати… Не лише автомати, а й кулемети та гранатомети вони зберігають вдома, — каже експерт. — Утім, це вже більше філософія організації територіальної оборони, кардинально не схожа на нашу. До речі, у Литві поруч із теробороною є й взагалі цивільна громадська організація «Союз стрільців Литви», що навчає населення оборони, ведення партизанської війни, закликаний допомагати правоохоронцям у боротьбі зі злочинністю.
Цивільні люди, об’єднані в такі мілітарні організації, здатні звільнити чимало молодих боєздатних професійних військовослужбовців від невластивих їм функцій.
— Ми просто приречені перейти на схожу схему. У нас мобілізаційний потенціал значно менший, ніж у рашистів. Тому старші люди, котрі не конкуренти молодим на полі бою, ті, хто за станом здоров’я не призивається до війська, об’єднані в цивільні підрозділи на кшталт ДФТГ, помилково зруйновані у нас, могли б, наприклад, займатися охороною критично важливої інфраструктури, складів тощо. Фундаментом для такої системи має стати адекватний закон про зброю, — впевнений Учайкін.
