«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Минулий та початок поточного тижня виявилися напрочуд насиченими в міжнародних відносинах. Сезон традиційних відпусток та канікул жодним чином не позначився на бажанні та зусиллях цивілізованого світу забезпечити належне безпекове середовище.
Політична підтримка на вищому рівні
Основними міжнародними подіями безпекового спрямування стали результати проведення Саміту НАТО, під час якого було ухвалено комплексні рішення щодо безпеки країн — членів Альянсу та надання допомоги Україні, які, до речі, вже почали втілюватися в життя. Відповідно зарубіжна та українська спільнота активно обговорює результати Саміту НАТО, зокрема практичні заходи посилення безпеки Альянсу зі східного напрямку (включаючи розгортання додаткових контингентів військ (сил) в прибалтійських та інших країнах), а також початок імплементації нових оборонних планів Альянсу.
Також учасники заходу ухвалили потужні в плані подальших безпекових наслідків рішення стосовно шляхів трансформації національних збройних сил держав — членів НАТО, діяльності ОПК, збільшення оборонних бюджетів на тлі актуальних загроз та в контексті урахування досить цінного досвіду війни в Україні. Саміт супроводжувався проголошенням низки проєктів безпекової підтримки (зокрема гарантій безпеки) для України, а також формуванням позиції стосовно продовження дипломатичного, інформаційного, санкційного та іншого впливу на рф.
До речі, Альянс уже робить нові практичні кроки посилення своїх угруповань для стримування рф. Як повідомили американські медіа, президент США Джо Байден уповноважив Пентагон відправити близько 3000 військовослужбовців резервних формувань до Європи з огляду на події в Україні та інші російські загрози.
Болгарія також готова посилити контингент НАТО, що вже перебуває у країні, і в перспективі розмістити додаткові формування Альянсу.
Ці та низка інших заходів є реалізацією регіональних оборонних планів, ухвалених на саміті НАТО. До речі, вони розроблені та вводяться в дію вперше з часів холодної війни та передбачають визначення та розгортання необхідних сил та засобів для виконання оборонних завдань за територіальним розподілом.
Продовженням позитивних тенденцій Саміту НАТО стало проведення 18 липня чергового, чотирнадцятого засідання у форматі «Рамштайн». Як зазначив напередодні його початку Міністр оборони України Олексій Резніков, «…щодо кожного виду іноземного озброєння, яке вже давно на фронті, я спочатку чув «ні, цього не буде, це неможливо». По факту — можливо, але у свій час і за умови нашої наполегливості.
Окрім рішень і відповідних заяв на полях Саміту НАТО мали місце ініціативи підтримки з боку окремих країн. Зокрема, міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна заявила про підготовку нових поставок військової допомоги Україні з урахування найбільш актуальних найнагальніших потреб, перш за все з протиповітряної оборони та артилерії.
Міністр оборони Болгарії Тодор Тагарев також висловився за допомогу Україні стільки, скільки це буде потрібно. Раніше надання Болгарією допомоги Україні обмежувалося. Однак останні парламентські вибори і формування постійного уряду дозволило усунути ці перешкоди і Софія готує пакет воєнної допомоги для нашої держави.
Президент Фінляндії Саулі Нійністе затвердив пропозицію уряду про надання 17-го пакета військової допомоги Україні, який зосереджений на постачанні засобів протиповітряної допомоги та боєприпасів.
«Ми продовжимо підтримувати Україну разом із нашими союзниками. Результат війни визначатиме безпеку Європи та Фінляндії на десятиліття, тому підтримка України є невід’ємною частиною безпеки Фінляндії», — зазначив із цього приводу міністр оборони Антті Кайкконен.
Робоча група представників правлячої Ліберально-демократичної партії Японії підтримала пропозицію пом’якшити існуючі нормативні правила щодо експорту летальної зброї. Вона заснована на результатах перегляду Стратегії національної безпеки цієї країни, у якій прямо згадується про необхідність сприяти передачі оборонного обладнання, яке відкриває шлях експорту озброєння в Україну. Крім того, Японія посилить Україну радіолокаційними станціями, які мають допомогти у боротьбі з російськими безпілотниками.
Також у центрі уваги міжнародної спільноти залишається припинення через дії рф реалізації «зернової ініціативи» та намагання зацікавлених сторін щодо її розблокування. Наведене є питанням продовольчої безпеки на міжнародному рівні та наразі тривають активні консультації та переговори щодо шляхів виходу з кризової ситуації.
Позитивним сигналом є триваюча дискусія серед західних політичних, військових та загалом експертних кіл стосовно перебігу контрнаступу ЗС України, отриманого досвіду та його врахування всіма сторонами війни та західними країнами, у тому числі в контексті трансформації збройних сил членів Альянсу та напрямків подальшого розвитку систем озброєння і військової техніки.
Не є також таємницею, що низка західних політиків та громадських діячів оприлюднили своє розчарування щодо неприйняття на Саміті остаточного рішення щодо членства України в форматі, сприятливому для нашої держави.
Зазначене й надалі буде чинниками привернення уваги міжнародної спільноти до ситуації в Україні і необхідності спільної протидії російській агресії.
До речі, як це спрацьовує, підтверджують дані соціологічних досліджень. Наразі 64% громадян ЄС підтримують фінансування закупівлі та постачання військової техніки в Україну.
Воєнна сфера
Тривають заходи оборонної підтримки України у війні проти російської агресії з боку іноземних та міжнародних партнерів. Інформаційний простір насичений низкою приємних нових про нові проєкти. Зокрема, Дипломатична служба ЄС (відома також як Європейська служба зовнішніх дій або EEAS) планує посилити зусилля щодо проєктів зміцнення протиповітряної оборони України, а також пошуку фінансування низки інших інноваційних систем озброєнь державами-членами. Також партнери пропонують розширити європейську місію з підготовки українських військ і персоналу.
Британська компанія Babcock International відповідно до контракту з міністерством оборони Об’єднаного Королівства ремонтуватиме британську техніку, яку вже передано до України. Вартість послуги становить понад 50 мільйонів фунтів протягом 12 місяців.
Відомий німецький виробник озброєння Rheinmetall планує відкрити свій завод в Україні протягом кількох наступних місяців, а також навчить українську сторону використанню техніки, виготовленої на заводі. СNN повідомляє, що вартість проєкту становить орієнтовно 218 мільйонів доларів з потужностями для виробництва орієнтовно 400 танків на рік.
Канада заявила про новий пакет допомоги на суму 541 млн канадських доларів, який включатиме обладнання для безпілотників, а також тренування українських військових в рамках операції UNIFIER в Канаді. Також оголошено про виділення додаткових 48,8 млн канадських доларів до Комплексного пакета допомоги для України через передачу матеріальних засобів, в тому числі палива, мостового обладнання, пайків і засобів першої допомоги.
Уряд Норвегії вирішив передати Україні пакет для нарощування систем ППО NASAMS, який містить два центри управління вогнем, дві пускові установки, необхідні запасні частини до них, а також 1000 комплектів безпілотників типу Black Hornet.
Україна та Словаччина планують створення 155-мм самохідної гаубиці. Видання Dennik цитує з цього приводу очільника словацького підприємства Konstrukta Defence Александра Гурського: «Планується, що це буде адаптація словацької самохідної гаубиці Eva до українських вимог. Зазначена система вперше була представлена в 2015 році, а наразі розглядається об’єднання наявних технічних рішень та розробок, таких як автоматизована система управління вогнем, автоматичне зарядження тощо.
Політика стосовно росії
Одночасно посилювався міжнародний тиск на росію та її ізоляція від цивілізованого світу. Саміт НАТО завдав потужного удару по авторам та виконавцям спеціальних інформаційних операцій спецслужб рф. На розчарування російських пропагандистів, результати Саміту жодним чином не спричинили зниження рівня підтримки українським народом курсу нашої держави на набуття членства в Альянсі нібито «через розчарування ситуацією» та не зможуть бути використані для риторики кремля щодо зростання загроз рф з боку Альянсу або виправдовування «СВО». Ба більше — «криза жанру» спонукала російські структури інформаційного протиборства до необхідності перезавантаження поточної цільової інформаційної операції щодо зриву (недопущення) вступу України в НАТО та інформаційного впливу на Україну загалом.
За матеріалами українських та зарубіжних медіа
