«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
На рахунку цих захисників незліченна кількість знищеної гусеничної та колісної техніки, спостережні пункти й вежі, а також засоби РЕБ противника. Найбільш разюче те, що хлопці 66-ї окремої механізованої бригади працюють по рашистах із трофейного протитанкового ракетного комплексу «Корнет».
— Цю установку, яку ми називаємо «Дружбан», нам передали розвідники минулої осені, — розповідає командир розрахунку та за сумісництвом старший оператор Павло з позивним «Наум». — Відділення розвідки відбили позицію москалів та затрофеїли вже наш «Корнет». Після цього хлопці зв’язалися зі старшими командирами й передали нам цю зброю. Вже майже рік рашистське ПТРК знищує росіян, адже, крім установки, там було ще дуже багато ракет до нього, якими ми користуємось і досі.
Члени розрахунку кажуть, що коли «Корнет» потрапив їм у руки, то всі механізми в ньому були у справному стані, а ззовні було максимум декілька подряпин. Також захисники залишили на комплексі маскувальну сітку ворога. Щоразу коли вони працюють по броньованій техніці противника, один лише погляд і розуміння того, що рашистам вже скоро кінець — гріє душу захисників.
— У цього ПТРК, звичайно, є свої переваги. По-перше, тут лазерне управління, більший калібр, покращений функціонал і дальність стрільби майже на 5,5 км. Але, до прикладу, українська «Стугна» краща тим, що керується дистанційно, і це більше безпечно для особового складу, на відміну від «Корнета», поруч з яким треба бути постійно поруч, — говорить старший оператор роти ПТРК Сергій.
Останнім часом розрахунок працює доволі багато, адже інтенсивність бойових дій збільшилася. Заїжджають на позиції чоловіки вночі та без зайвої уваги, і як тільки сонце освітлює землю своїми променями, вони починають свою роботу.
— Заїзд на позицію — це теж окремий вид мистецтва. Фари та світло вмикати не можна, швидкість у нас трошки більше за мінімальну, адже треба бути максимально обережними. В останній бойовий виїзд нам довелося ще п’ять кілометрів йти до точки роботи, адже машиною продовжувати рух було б безвідповідальністю з нашого боку. Інколи заїжджаємо на гусеничній техніці разом із побратимами з інших підрозділів, адже там бездоріжжя переважно, — наголошує водій роти ПТРК Олександр.
У цей самий виїзд, дорога до якого зайняла п’ять кілометрів пішки разом з ракетами та установкою, протитанковий розрахунок знищив танк москалів.
— Ми тільки заступили на зміну й почало світати. Спостереження ми ведемо в бінокль, але тоді все село, в якому виїжджав танк противника, було задимлене. Ми почали полювати за ним. Коли відстань до нас була чотири кілометри, наш розрахунок навівся, ввели дані й знищили одразу. Емоцій і радості тоді було несказанно багато, адже ми воюємо заради рідної України та її спокою, — додав командир відділення Сергій.
Фото автора
