Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Нещодавно під час презентації дослідження «Шлях пораненого: потреби, проблеми та бачення майбутнього», представленого учасникам заходу правозахисним центром «Принцип», відбулася дискусія за участі військовослужбовців, представників органів влади, зокрема Міноборони, МОЗ України, Кабінету Міністрів України, експертів та громадськості.
Зокрема, радниця Міністра оборони України з питань логістики і ІТ Оксана Ферчук повідомила про поточні результати модернізації військово-лікарських комісій (ВЛК), а саме — про запровадження електронних черг у військових закладах охорони здоров’я, про збільшення кількості ВЛК, про інформаційну кампанію для військовослужбовців та про зміни, які плануються у середньостроковій та довгостроковій перспективі.
— На сьогоднішній день електронна черга розгорнута майже в усіх гарнізонних ВЛК. Процес переведення наших військовослужбовців до новостворених ВЛК досі триває, але вже зараз ми спостерігаємо, що робота цих установ відбувається у менш напруженому режимі, — сказала Оксана Ферчук. — Очікуємо, що вже станом на 1 серпня до 30 відсотків військовослужбовців будуть обслуговуватися в новостворених ВЛК, що, зрозуміло, розвантажить «старі» ВЛК, до яких історично звикли і начмеди військових частин, і наші військовослужбовці. Електронна черга — інструмент, який нам підказав цивільний сектор. Він допомагає унормувати і зробити комфортним похід до лікаря через запис на прийом, проте, зрозуміло, не в змозі прибрати саму чергу.
За її словами, нині у військовому відомстві електронна черга використовується не тільки в інтересах пацієнтів, а і як інструмент аналітики. Завдяки йому експерти дістають дані щодо завантаження кожної конкретної ВЛК.
— Ба більше, ми отримали чіткі дані щодо завантаження конкретних лікарів-спеціалістів ВЛК, що дало Командуванню Медичних Сил підстави для зміни чисельності певних лікарів. Рівномірне навантаження на всіх лікарів ВЛК дозволяє ефективніше надавати послуги нашим пораненим і не «гальмувати» процес через надмірну завантаженість одного з лікарів.
Не менш важливий крок — це інформування військових про правила, процеси та документи, необхідні пораненому бійцю.
Оксана Ферчук розповіла про роботу гарячої лінії Міністерства оборони України, створену для допомоги пораненим (тел. 0 800 500 442. — Авт.). Її обслуговує група спеціально підготовлених операторів, які надають кваліфіковані консультації особам, що звертаються з питаннями про допомогу, яку надає держава після поранення.
— Зворотний зв’язок із сайту «Турбота», з гарячої лінії регулярно збирається і аналізується Командуванням Медичних Сил та командою проєкту модернізації ВЛК, — додала Оксана Ферчук. — У всіх діючих ВЛК розміщено інформаційні плакати і довідники, у яких є інформація щодо сайту, номеру гарячої лінії та QR-коди для зворотнього зв’язку. Міністерство оборони закликає військових та їхні родини до зворотного зв’язку, адже це допоможе належно оцінити роботу військово-лікарських комісій і відкоригувати помилки.
Радник Прем’єр-міністра Дмитро Луфер розповів про стан реформування іще однієї важливої установи, з якою мають справу поранені або травмовані військовослужбовці, — медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).
— У жодній країні світу установи, тотожні нашим МСЕК, ніколи не отримували такої великої кількості звернень з приводу поранень, як зараз відбувається в Україні, — сказав Дмитро Луфер. — Поточна ситуація зрозуміла — навантаження на МСЕК стало дуже значним.
За його словами, друга за складністю проблема, що постає перед нашим громадянами під час звернення до МСЕК, — втрата частини документів внаслідок війни.
— Люди не можуть їх відновити з різних причин, і, відповідно, їм важко податися на МСЕК, — пояснив Дмитро Луфер. — Негативний вплив також справляє міграція населення, через що змінюється розподіл навантаження між самими комісіями.
Як наголосив Дмитро Луфер, реформування діяльності МСЕК спрямовано на задоволення потреб людей з обмеженням функціонування і механізмів їх забезпечення. Принципові зміни у цьому напрямку не будуть швидкими, проте є план рішень на найближче майбутнє. Йдеться про скорочення переліку документів, потрібних для подання у МСЕК, спрощення процесу їх подачі, створення механізму відслідковування прийому документів, а також моніторинг власне діяльності МСЕК.
— Але найбільша проблема, яку, на мій погляд, неможливо швидко вирішити, це встановлення чітких критеріїв прийняття рішень експертами МСЕК. Це дуже складне завдання і тут йдеться, на жаль, про довготривалу історію, — констатував Дмитро Луфер.
Про результати дослідження «Шлях пораненого: потреби, проблеми та бачення майбутнього» розповіла експертка дослідницької компанії Gradus Таїсія Козакевич. За її словами команда дослідників проаналізувала такі етапи «Шляху»: перебування військовослужбовців у лікувальному закладі, лікування за кордоном, процес оформлення документів, проходження ВЛК та МСЕК.
Проходження ВЛК — найпроблемніший етап для військовослужбовців, друге за ступенем негативу — відпустка за станом здоров’я, за ними йдуть проходження реабілітації, МСЕК, і насамкінець, лікування за кордоном.
— Найбільш дошкульні проблеми, з якими стикалися військовослужбовці на цих етапах, це перш за все організація процесів, тобто бюрократія. Про це заявили більшість опитаних нами військовослужбовців. За ними йдуть ставлення до поранених, доступ до ресурсів, недбалість оформлення документів, — сказала вона.
Cпівзасновниця організації та голова правозахисного центру «Принцип», волонтерка та дослідниця Любов Галан відзначила, що у цьому дослідженні вивчалися також проблеми військових з доступом до інформації та готовність захищати свої права.
— Ці проблеми сильно відчутні у військових частинах, створених після широкомасштабного вторгнення, де не налагоджено процеси у штабах, — сказала вона. — Це справді дуже гостра проблема, але йдеться головно про людський фактор. Тобто доля пораненого часто може залежати від того, яка людина працює на місці.
Співзасновник організації Масі Найем, який також пройшов свій «шлях пораненого», поділився власним досвідом, який і спонукав його створити правозахисну організацію із допомоги пораненим, а також повідомив про результати опитування поранених військовослужбовців за темою «Потреби та страхи щодо майбутнього».
— Наразі найбільші потреби поранених — меддопомога та реабілітація, правова допомога, допомога з інформування та поясненням процесів лікування, реабілітації, фінансової та психологічної допомоги, соціальних пільг, а також допомога з пересуванням (транспортна\логістична), — сказав він.
За його словами, чимало поранених відчувають страх щодо життя після війни — вони побоюються, що держава про них забуде, що вони не зможуть знайти роботу чи призвичаїтися до мирного життя, а також що поранення може вплинути на ставлення до них з боку оточення.
— Багато військових відзначає, що вони потребують правової допомоги, — зазначив Масі Найєм — Це те, задля чого ми створили громадську організацію «Принцип». Питання в тому, щоб створити правила так, щоби військовим була не потрібна юридична допомога.
Він також звернув увагу на один із результатів дослідження — визнання значною кількістю військових того факту, що вони потребують психологічної допомоги. Раніше у нашому суспільстві звернення до психолога вважалося чимось ганебним, багато хто мав до них упередження, але наше суспільство змінилося в цьому сенсі.
— Я вас вітаю — тут ми реально сильно просунулися, — сказав Масі Наєм. — Тому я закликаю всіх своїх побратимів, щоб вони користувалися психологічною підтримкою. Вона допомагає швидше одужати і повернутися до нормального життя.
@armyinformcomua
Воїни 110-ї окремої механізованої бригади разом з бійцями 92-ї ОШбр спалили ворожу штурмову групу, котра нахабно намагалась подолати відкриту ділянку.
У цивільному житті він працював економістом на стратегічному підприємстві, аналізував цифри й планував показники. Повномасштабна війна кардинально змінила маршрут — офіс залишився в минулому, а замість нього з’явилися бойові позиції та холодна зосередженість снайпера.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про кілька доповідей міністра оборони Рустема Умєрова щодо активної роботи українських переговорних команд на міжнародних майданчиках.
В Україні засудили дев’ятьох бойовиків, які воювали проти Сил оборони у складі російських підрозділів. Серед них — колишній охоронець кремлівського пропагандиста Захара Прилєпіна.
Військовослужбовці ДПСУ зі складу прикордонної бригади «Гарт» продовжують знищення ворога на Південно-Слобожанському напрямку.
В рамках зниження наступального потенціалу противника підрозділи Сил оборони України уразили потужності ворожого НПЗ, склад боєприпасів та місця сосередження окупантів.
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
від 50000 до 50000 грн
Ужгород
Харківська окрема авіаційна ескадрилья
від 20000 до 25000 грн
Бориспіль
Окремий контрольно-пропускний пункт Київ, ДПСУ
Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…