Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Минулий тиждень був насичений подіями, пов’язаними з російською агресією та загальною безпековою ситуацією відносно України. Вони знайшли своє відображення в оцінках та прогнозах зарубіжних політиків та експертного середовища. Нижче ми наводимо деякі з них.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що керівництво Збройних Сил України ухвалює та реалізує правильні рішення: «Ми бачимо, що Україна просувається, але бої точаться дуже важкі через запеклий опір росіян, які налагодили добру оборону. Але я впевнений, що українське командування ухвалює правильні оперативні рішення… Україна потребує постійної підтримки, аби визволити свою територію і мати надалі кращі переговорні позиції».
Наприкінці минулого тижня координатор з питань стратегічних комунікацій Білого дому Джон Кірбі також дав оцінку поточної ситуації щодо воєнних дій в Україні: «Ми зосереджені на тому, аби гарантувати, що Збройні Сили України мають усе, аби досягти успіху. Війни — непередбачувані, й ворог розвивається… І ми не раз говорили, що Росія до цього готувалась, закриваючи проблемні ділянки живою силою, стягуючи додаткові сили, створюючи лінії оборони — подекуди в три ряди. Адже росіяни готувались до оборони, і оборона — надійний спосіб ведення війни… А українці цьому протистоять. Ми всі маємо визнати, що бойові дії можуть бути непередбачуваними, й інколи плани не завжди йдуть так, як очікувалось… Ми будемо зосереджуватись на тому, щоб вони зрештою досягли успіху».
Для багатьох українців залишається актуальним питання стосовно бажання і можливостей країн-партнерів продовжувати підтримку нашої держави у відсічі агресії. З цього приводу є важливою позиція, яку оприлюднила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на полях недавньої конференції з відновлення України в Лондоні: «Підтримка ФРН буде непохитною, адже перемога України важлива не лише для самої країни, а й для всього світу… Підтримка Німеччини надійна сьогодні, завтра та післязавтра. Бо для міцного миру недостатньо, щоб Україна виграла війну. Ми хочемо, щоб вона стала частиною європейського проєкту миру та процвітання. Це в наших інтересах».
Російська пропаганда після ударів по Чонгарському мосту на адміністративному кордоні між Херсонською областю та Кримом спробувала поширити серед західної спільноти наративи, що нібито США та інші союзники України проти використання своїх озброєнь для ударів українською армією по об’єктах на території рф або Криму. З цього приводу отримано чітку офіційну відповідь від речника Пентагону Патріка Райдера. Він зазначив, що «Це боротьба України, вони планують і проводять ці бойові дії. Ми зосереджені на роботі з нашими союзниками і партнерами для того, щоб забезпечити їх бойовими можливостями, необхідними для захисту своєї країни і повернення суверенної території».
Також оборонне відомство США продовжує активно відслідковувати системи озброєння, які передані Україні, та не має інформації щодо їх будь-якого несанкціонованого розповсюдження або використання. Як зазначила під час слухань у Конгресі США заступник помічника міністра оборони у справах росії, України та Євразії Лора Купер, «наразі в Пентагону немає доказів незаконного відхилення у використанні наданих США сучасних звичайних видів зброї… Хоча росія продовжує поширювати дезінформацію про це… Україна добре підготовлена та оснащена. Хоча перебіг війни динамічний і непередбачуваний, ми маємо велику впевненість у можливостях та готовності Збройних Сил України».
Оскільки минулий тиждень минув також на тлі загострення ситуації навколо Запорізької АЕС та загрози її підриву з наступним радіоактивним зараженням місцевості, у Сенаті США ініційовано резолюцію, у якій запропоновано вважати дії росії, білорусі тощо нападом на НАТО, якщо їхні дії призведуть до радіоактивного забруднення території держав-членів НАТО. Проєкт наведеного документа запропонували сенатор-республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюментал. Автори відверто зазначають, що на такі дії їх спонукали події на АЕС та рішення рф розмістити тактичну ядерну зброю на території білорусі.
Зі слів Ліндсі Грем, «загроза застосування росією ядерної зброї — реальна. Найкращий спосіб стримування цієї загрози — дати путінській росії ясність, що станеться, якщо вони застосують ядерну зброю. Наш меседж спрямований до оточення путіна. Якщо ви це зробите і виконаєте ці накази — якщо вони будуть віддані, можете очікувати серйозної реакції НАТО. Ви будете у стані війни з НАТО».
Зі свого боку сенатор Блюментал вважає, що «Мета цієї резолюції — надіслати сигнал володимиру путіну і його військовим: вони будуть знищені, якщо застосують тактичну ядерну зброю, або якщо зруйнують АЕС у такий спосіб, що це створить загрозу для найближчих членів НАТО… Війська (путіна. — Ред.) ризикують бути цілковито знищені силами НАТО, якщо виявляться настільки безвідповідальними і нераціональними, що застосують тактичну ядерну зброю».
Події навколо спроби збройного заколоту ПВК «вагнер» також не залишилися поза увагою зарубіжної експертної спільноти. У даному сенсі заслуговує уваги думка колишнього керівника Генерального штабу Збройних сил Великої Британії генерала Річарда Даннатта. Він вважає, що Україні слід остерігатися можливого нападу з боку «вагнерівців» на чолі з євгеном пригожиним, щодо якого поширювалася інформація про його вибуття в білорусь після спроби заколоту: «Той факт, що він поїхав у Білорусь, викликає певне занепокоєння… Лідери України повинні захиститися від можливої атаки на чолі з пригожиним на Київ з Білорусі… Якщо пригожин залишив навколо себе ефективну бойову силу, то він знову становить загрозу для українського флангу, найближчого до Києва, звідки почалася війна». Питання щодо ймовірності саме наведеного сценарію залишимо поза дужками, але сама думка, що ПВК «вагнер» та його одіозного лідера рано списувати з рахунків, заслуговує уваги.
Під час проведення минулого тижня ХІ Книжкового Арсеналу відомий американський історик Тімоті Снайдер прочитав лекцію «Чому свобода значить більше за все», під час якої розповів про свою нову книгу, в якій наведено багато прикладів з подій в Україні. Зокрема, він зазначив: «Але найчастіше свобода та безпека якраз ідуть разом, і це дуже добре видно на територіях, які звільняють ЗСУ: ці території стають безпечними через те, що стають вільними, і навпаки… Для свободи потрібні також, наприклад, можливість бачити майбутнє, можливість впливати на нього. Це дуже добре видно на прикладі Ягідного, де окупанти місяць тримали мешканців села в підвалі школи. Після звільнення для них була важливою не просто відсутність полону, але і збереження тієї школи, де їх тримали, майбутнє цієї школи. І саме тому для України зараз важливе не просто звільнення територій, а їхнє відновлення та відбудова — не в сенсі повернення до 2021 року, а в сенсі розбудови кращої версії України… ХХ століття було часом розуміння демократії як результату природних процесів, як неминучого етапу історії. Але це не так. Демократія — це рідкість, це складний конструкт, який вимагає зусиль. Щоб демократія існувала, люди мають вірити в те, що це правильний лад, мають робити вибір на її користь. Для її існування потрібні вільні люди, що вірять у свободу. Війна в Україні важлива для світової демократії як приклад такого вибору і такої віри. Але ще важливішою вона є в метафізичному, філософському сенсі, адже демонструє, як демократія залежить від свободи, а свобода — від світу цінностей, від етики, від хоробрості українців».
