Утім, це не завадило правоохоронцям розшукати уродженця село Гладке Козелецького району Чернігівської області та притягнути його до відповідальності. Суд визнав громадянина України винним у перешкоджанні…
Сумчанин Віталій тривалий час проходить військову службу в механізованій бригаді й наразі у складі свого підрозділу перебуває в районі проведення операції Об’єднаних сил на Донеччині. Тут він виконує обов’язки головного сержанта роти. На війну потрапив ще в 2014 році, коли служив у правоохоронних органах.
— Вирішив для себе: щоб захищати Батьківщину, треба проходити військову службу лише в армії. Вже пізніше звільнився з органів поліції, попри те, що віддав цій справі близько 15 років, й пішов служити в Збройні Сили. Завжди мріяв долучитися до піхоти, і от уже третю ротацію на передовій. Якщо брати загалом, я на фронті вже понад два роки. Саме тут і почуваюся потрібним іншим. Вважаю: якщо всі сидітимемо вдома, втратимо державу, — каже Віталій.
Більшість особового складу його підрозділу пройшли мобілізацію, від першої хвилі до останньої. Його підлеглі — військові з величезним бойовим досвідом, які з початку бойових дій на передовій, і мають 3-4 ротації на Сході України.
— Дуже пишаюся своїм військовим колективом. Згуртованість, яка є тут, варта дорогого. Прикладом цьому — дуже багато випадків, як в екстремальних ситуаціях, так і в повсякденні. Минулої ротації я виконував завдання на посаді кулеметника і якось під час бою в мене закінчилися набої, ворог був уже дуже близько. Поряд стояв побратим, який, тільки почув про те, що потрібні набої, й миттю мені їх доставив, тим самим урятувавши нас. І це тільки поодинокий випадок. А скільки їх тут було — не перелічиш. Навіть коли буває страшно і моторошно, завжди один одного підтримуємо, — зазначив військовий.
У цивільному житті боєць захоплюється риболовлею. Вважає, що це є справжньою реабілітацією для воїнів після повернення до мирного терену. Бо тут є живе спілкування в колі друзів та єднання з природою, яка заспокоює.
Перебуваючи на Донбасі, Віталій сумує за дружиною й п’ятирічною донею, але воїн точно знає: попри всі хвилювання, вони розуміють, чому він тут. Надалі планує продовжити контракт і далі проходити військову службу в підрозділі, який став для нього дружною родиною.
