Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Кар’єру офіцера у складі ВМС України Артем розпочав практично з перших днів широкомасштабного вторгнення росії в нашу країну. Після навчання в Інституті ВМС за спеціальністю «Корабельна зброя та засоби навігації» він 5 березня 2022 року був призначений на посаду дивізіонного штурмана в одну з військових частин у місті Очаків.
З того часу Артем встиг взяти участь в обороні пункту базування, в роботі управління тактичної групи, а потім, після стажування, стати командиром малого броньованого артилерійського катера.
— Коли я прийшов на нове місце служби, Очаків уже регулярно обстрілювали окупанти. Перший раз, коли я потрапив під обстріл, ворог застосував РСЗВ «Град». Після попередження спостерігача про виходи «Градів» ми буквально за кілька десятків секунд перемістилися в тимчасове укриття на березі, чули і бачили, як вибухи наближаються до нас. Було страшно. Місце нашого нещодавнього перебування дуже посікло уламками реактивних снарядів, проте ми одразу ж продовжили виконувати свої завдання, — згадує свій перший бойовий досвід Артем.
За деякий час молодому офіцеру вище командування запропонувало посаду командира одного з малих броньованих артилерійських катерів. На той момент він уже знав, яких пошкоджень зазнали кораблі та катери ВМС України внаслідок російської агресії, проте не відмовився. Навпаки, вирішив для себе, що нарешті настав і його час безпосередньо долучитися до війни з ворогом, виконувати бойові завдання в морі.
Про свою команду і свій катер Артем готовий розповідати годинами. Каже, що даний клас катерів призначений для оборони в ближній морській зоні та річках. На початку широкомасштабного вторгнення ці катери обороняли пункти базування, запобігали висадкам ворожих диверсійно-розвідувальних груп, здійснювали висадку й евакуацію наших сил на ворожий берег, також працювали як засоби ППО.
— Екіпаж даного катера свого часу виявив і збив ворожий безпілотник Mohajer-6. Коли побачили його, відкрили вогонь зі стрілецької зброї, також застосували ПЗРК Piorun. Пошкодили його, він на парашуті впав у воду. А до наших рук потрапив фактично цілим, ми відбуксирували його і вже на березі передали відповідним фахівцям для вивчення. До речі, він ніс невелику керовану авіабомбу, виготовлену у травні 2022 року, — розповідає старший лейтенант Артем.
За словами офіцера, з початком широкомасштабної війни катер брав участь у постановці мінних загороджень, щоб завадити ворожим кораблям наближатись до Одеси, а в подальшому виконував завдання в Дніпровсько-Бузькому лимані з протидії ДРГ противника на малих плавзасобах, ведення протиповітряної оборони та розвідки. Доводилось застосовувати й основне озброєння катера по позиціях окупантів на Кінбурській косі.
— Ворог намагався нас обстріляти і «Градами», і ствольною артилерією, і з протитанкових ракетних комплексів. Проте він був не надто майстерним у застосуванні цієї зброї. Лише одного разу йому вдалося завдати нам шкоди. Ми повертались після нічного патрулювання і надто пізно помітили російський БПЛА «Ланцет». Від удару розпочалась пожежа в ходовій рубці. Хлопці не розгубились і оперативно її погасили, після чого ми повернулися до пункту базування. Тоді ж двоє наших товаришів зазнали поранень, їм надали першу медичну допомогу, а потім, на березі, передали медикам, — пригадує командир катера.
На його думку, у тій ситуації екіпаж діяв професійно і злагоджено. Для цього й стали у пригоді регулярні навчання, які відбувались раніше, у більш спокійний період. Важливим аспектом якісного виконання завдань артем вважає і згуртованість своєї команди. Практично весь свій час особовий склад проводить на катері, хлопці добре вивчили один одного і спрацювалися. Визначальним у цьому є взаємоповага, довіра і відповідальність за виконання своїх обов’язків кожного члена екіпажу.
— Наразі катер повністю відновлений та продовжує службу у складі ВМС України. Мій екіпаж має необхідний досвід, я впевнений в цих людях, тож ми готові до виконання визначених нам завдань, — підсумовує старший лейтенант Артем.
Фото Андрія Кучера та з архіву автора
