Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
Про радіоелектронну розвідку (РЕР) ходять чимало чуток і міфів. Про те, як насправді працює РЕР та РЕБ — наша розмова з військовим експертом у цій галузі Сергієм Бескрестновим, який більше відомий українській аудиторії, як Сергій Флеш.
— Насамперед — що таке радіоелектронна розвідка, на що вона звертає увагу, що найбільш небезпечно в умовах роботи російської РЕР?
— Що потрібно розуміти, говорячи про радіорозвідку противника? Якщо вдатися до визначень, то радіоелектронна розвідка (абр. РЕР — англ. Electronic signals intelligence (ELINT) — один з видів технічної розвідки. Добування розвідувальних відомостей про противника відбувається шляхом перехоплення і аналізу випромінювань його радіоелектронних засобів із застосуванням спеціальних технічних пристроїв.
Радіоелектронна розвідка є найважливішою частиною державної та воєнної розвідки різних країн і являє собою основний, а в багатьох випадках, єдиний спосіб добування розвідувальної інформації. За різними оцінками, засобами РЕР добувається 80-90 % первинної інформації.
Слід розуміти, що у РЕР є певні завдання й певні цілі. Радіорозвідці не цікавий один окремий солдат, не цікавий один телефон. Їй не цікавий один дрон, не цікавий вихід в ефір телефону чи ще чогось там. Тобто, у них, у радіорозвідки, є завдання: знаходити угруповання техніки, ті місця, де розташований наш особовий склад, штаби, пункти ухвалення рішень і це знищувати.
Радіорозвідка противника завжди працює віддалено — 3-4 кілометри від лінії фронту.
Треба визнати: наскільки поганим у них виявився радіозв’язок і наскільки сильними виявилися радіорозвідка та радіоелектронна боротьба. Я можу назвати по пам’яті близько 40 комплексів РЕР і РЕБ (радіоелектронна розвідка і радіоелектронна боротьба. — Ред.), які у них виробляються, випускаються, і активно застосовуються. Тобто, у цьому сенсі росіяни нас випереджали й випереджають. І це треба враховувати.
Ми у Збройних Силах України навчаємо людей всього, але у нас немає банального курсу для піхоти, як поводитися з урахуванням радіорозвідки противника.
— Ви кажете про мобільні телефони. Наскільки вони небезпечні?
— Скажу відразу — росіяни здатні фіксувати мобільні телефони, які виходять в мережу поблизу лінії фронту. Тому насамперед ми повинні уникати місць скупчення мобільних пристроїв. російські засоби РЕР фіксують серійні номери мобільних телефонів наших військових, завантажуючи це все у єдину базу по усіх фронтах, тож росіяни можуть визначати — які війська куди переміщалися, тобто, наприклад, ці 50 телефонів були під Херсоном — тепер ці 50 телефонів стали на Бахмуті. Тобто висновок такий, що підрозділ такий-то, переведено сюди.
Тому, коли їдеш на фронт, краще за все брати в ідеалі інший телефон або брати хоча б сім-карту.
Ми можемо суворими наказами заборонити усім військовим використовувати телефони, вони це зрозуміють, але у всіх є сім’ї, близькі, усі хочуть з ними спілкуватися. Дякувати Богу, інстинкт самозбереження на «нулі» підказує нашим військовим вимикати телефони. Це правильно, їх неможливо зачепити. Але з кожним кілометром від лінії фронту ситуація змінюється. 5 кілометрів — трохи можна телефонувати, а 10 кілометрів — взагалі можна. Нікого не бентежить, що радіорозвідка працює і на 10, і на 15 км, а артилерія туди також дістає.
— Ви кажете — «артилерія дістає». З якою точністю працює система пеленгації і наскільки уразливі наші військові на відстані, скажімо, 15 кілометрів від «нуля»?
— Усі знають таке гарне слово, як тріангуляція. Це — звичайна пеленгація, коли з двох точок беруться пеленги, і перехрестя цього пеленгу показує, де знаходиться пристрій. І, чим більше пеленгів, тим вище точність. Вважається, що з двох можна працювати, три — ще краще. Звичайно, стільки станцій не набереться, щоб робити, скажімо, 8 пеленгів — зазвичай працюють дві-три. Нерідко буває просто одна за напрямком. Так ось, потрібно знати, що точність пеленга складає від півтора до трьох градусів. Тому ми можемо дуже легко вирахувати трикутник помилок — і зрозуміти, яка похибка, як радіорозвідка може працювати — з трьох кілометрів, з п’яти кілометрів. Наприклад, із трьох кілометрів це буде сто на сто метрів, з п’яти кілометрів це буде 200 на 200 метрів, з семи кілометрів — 300 на 300 метрів. Тобто, найчастіше радіорозвідка не може дати конкретну точку, щоб її накрити. Вона може дати квадрат. Наприклад, визначити, що військова радіостанція, Motorola працює з квадрата площею 200 на 200 метрів. Тобто доведеться або його весь відпрацювати артилерією, або направити туди дрон з пеленгатором для дорозвідки на місцевості. Пеленгатори, що літають, у росії є, є вони і на «Орланах», є вони і на інших БПЛА. Їх небагато і використовуються вони теж не досить активно, але вони є.
Набагато більше використовується комплекс «Леер-3», який літає на «Орлані» і вираховує позиції мобільних телефонів наших військових. Він може літати до 15 годин без проблем, може охопити лінію фронту довжиною 150 кілометрів, 50 кілометрів в глибину, може літати високо. І пролітаючи над нашими позиціями, він змальовує місце розташування наших мобільних телефонів. Тобто наші військові, які знаходяться за 15 кілометрів від фронту, вважають, що вони відносно начебто у безпеці. До них зазвичай не долітає артилерія, тобто вони розслаблені й це може їх підвести. Їх можуть вираховувати і накрити в 40-50 кілометрах скупчення особового складу в якомусь лісі ракетою С-300 аби ще чимось.
І потім ми розпочинаємо думати, як же ж так вийшло, хто злив інформацію. Насправді прилетів «Леер-3» і запеленгував.
Працює він так: на борту «Орлана» знаходиться хибна станція мобільного зв’язку потужністю 10 Вт і, коли він пролітає над позиціями, ця хибна станція змушує на лічені секунди чи хвилини телефони реєструватися у себе. Вони отримують серійний номер і отримують номер sim-карти, не номер телефона, а номер sim-карти, і на підставі цього вони мають можливість визначати, де знаходяться скупчення наших військових. Цей «Орлан» повертається додому і на карту все красиво викладають.
Тобто, якщо вам потрібно подзвонити по мобільному телефону — подзвоніть, але зробіть це по одному, не треба дзвонити 5 чи 10 особам одночасно.
Також слід враховувати ще одну особливість мобільного зв’язку. Мобільний телефон, коли реєструється в мережі, завжди це робить на максимальній потужності — це особливість мобільного зв’язку. Деякі телефони включаються при заряді. В чому тут проблема? Буває, коли, бійці розташовані на позиціях, на фронті, де немає зарядних пристроїв, мобільні телефони сіли, потім спеціальний солдат все це зібрав у шапку і побіг заряджати. Далі він увімкнув їх на зарядку. Де є зарядка? Там, де є генератор чи електрика. Зазвичай це — командний пункт чи вузол зв’язку. Солдат підключив усі ці зарядки і пішов по своїх справах, і ось через хвилину, чи через п’ять, ці 10 телефонів увімкнулися і автоматично зареєструвалися у мережі. Це робить «айфон», «хуавей», частина «самсунгів». І ось цей імпульс, який пройшов з однієї точки на максимальній потужності з 10 телефонів для радіорозвідки — це просто благо.
Вони чітко розуміють, що це вийшло там, де є електрика, значить ймовірніше — це важлива точка. Це така характерна помилка, яка може підвести наших військових, особовий склад, тому я про неї теж розповідав. Простіше за все, коли ми знаходимося на «нулі» — поставити телефони в режим польоту, і тоді він нічого не випромінює. Телефон неможливо ніяким чином пеленгувати.
— З телефонами все більш-менш зрозуміло. А що до штатних засобів зв’язку? Радіостанції, без яких неможливо воювати?
— Скажу так: людина, яка перебуває на фронті з радіостанцією, буде зафіксована, але ніхто не буде по ній корегувати вогонь, адже ніяких ресурсів на це не вистачить. Особливо — коли фронт динамічний. Тому, з точки зору радіорозвідки, найголовніше — не робити точок накопичення радіопередавальних засобів, максимально розосереджуватися по території. Тобто — не треба перебувати в окопі з п’ятьма радіостанціями. Не потрібно знаходитися у бліндажі з трьома-чотирма телефонами. Не варто одночасно запускати 4-5 дронів, не потрібно робити це з однієї точки. Скажу так: якщо ви будете запускати дрон вперше — по вас ніхто не відпрацює, якщо ви будете робити це щодня з одного місця, будете запускати одночасно 5-6 дронів із цього місця — вас накриють сто відсотків. Тобто, це — такі основні правила, як працює РЕР. Немає ніякого ресурсу для того, щоб відпрацьовувати кожного солдата. Це потрібно розуміти.
Завдання радіорозвідника — ловити сигнали електронних пристроїв противника, пеленгувати ці сигнали, вміти їх аналізувати. Адже радіорозвідка — це лише 40% техніка, а 60% — вміння аналітично думати, мислити та робити висновки. Тому питання радіорозвідки, радіобезпеки дуже важливі й від цього залежить життя людей.
