Розпочавши службу Україні на посаді командира 1-го Волинського корпусу Армії УНР фаховий військовий зріс до служби у Генеральному штабі Дієвої Армії, а в підсумку обійняв посаду Військового…
Про поїздку на позиції українських захисників ми не домовлялись заздалегідь, аби не було «зливу» інформації, адже рашисти полюбляють гатити по журналістських групах, котрі працюють на передовій. Та все ж таки дорогою до підрозділу «Хохла» нам трохи дісталось.
— У небі майже постійно літають російські «Орлани», вони мають камери, котрі бачать усе в радіусі 2–3 кілометри, тому могли й засікти наше пересування, — розповідає дорогою військовослужбовець Дмитро. — Тепер працює їхня артилерія, найімовірніше САУшки.
До місця розташування штурмової групи дніпропетровської окремої бригади Сил тероборони ЗСУ ми все ж дістались і вже там перечікуємо артобстріл. Тривав він десь із пів години, на щастя, все минулось. Проте дорогою до нашого місця призначення добре було видно «приходи» авіабомб та артилерійських снарядів.
— Що сюди тільки не прилітало, — розповідає військовий із позивним «Кузьмич». — Відстань до «нуля» тут доволі велика, але, бачте, вони намагаються нас вполювати вже кілька місяців підряд, використовують все, що тільки можна, але в них нічого не виходить. Зате ми їх добряче дістаємо.
— Ну а тепер ми відповімо, — вигукнув командир групи на прізвисько «Хохол» і наказав своїм хлопцям розвантажувати з вантажівки артилерійські снаряди.
Усе відбувалось настільки швидко, що й не помітив, як армійський «Урал» уже був порожній. Практично одразу хлопці почали споряджати чудо-машину, котру називають «Партизан».
— Торік ми воювали на Донеччині, там «віджали» в орків станину та труби з реактивної системи, — розповідає «Хохол». — Вони були трохи пошкоджені, ми її відремонтували і вирішили використати проти самих же окупантів, встановивши комплекс на пікап. Уже тут, на Запоріжжі, ми отримали «ерески» (реактивні снаряди. — Авт.). «Партизан» розрахований під 122 калібр і ракета може уразити ціль на відстані 20 кілометрів, проте є й ракети, котрі досягають окупантів за 35–37 кілометрів.
Серед уражених цілей мінометні розрахунки, артилерійські установки, склади боєприпасів, техніка й піхота рф. У заліку мають дуже значну знищену ціль, але розповідати про неї відмовились задля безпеки.
— Зараз ми активно проводимо випробування нашого «Партизана» на знищення ним повітряної цілі, простіше кажучи, полюємо за ворожою «Сушкою», котра своєю чергою полює за нами. У нас ще багато є планів та секретів, але розповісти всього не можемо. Але повірте, про це в новинах точно напишуть, — усміхається «Хохол».
Командир групи дозволив нам разом із «Партизаном» виїхати на вогневу позицію та побачити на власні очі, як працює невловима чудо-машина.
Уже доїхавши до визначеного місця, група максимально швидко готує установку до роботи, бусоліст задає координати.
— Зараз у нас є «очі» в небі й аеророзвідка нам уже дала точне місце розташування ворожої артилерії, котра недавно по нас намагалася поцілити. Ну що ж, тримайте порцію адреналіну, кляті «імперіалісти», — промовив «Хохол», віддаючи команду готуватись до пострілу.
— Триста тридцять три!
Перші дві пристрільні ракети полетіли в бік непроханців. За мить штурмова група отримала коригування від розвідки й випустила по окупантах ще чотири ракети.
Згортались з вогневу рубежу ми теж дуже швидко, аби московити не засікли ціль та не дали відповідь.
Дорогою в безпечне місце нам вже повідомили: «Партизан» знищив ворожу броньовану техніку…
Фото автора
