Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Українські мисткині Наталія Кохаль, Олена Толкачова та Ганна Цариковська представили свої твори в рамках проєкту «НАЖИВО», що почався ще 24 лютого 2022 року як спосіб емоційного самозахисту художниць. У результаті він розвивається, поповнюється новими роботами і буде завершений, коли закінчиться ця війна.
Художниці змогли втілити у творах власний емоційний досвід від переживання подій, що випали на долю українців. У їхніх картинах —звернення до сакральних українських символів, як-от зображення рослин і птахів, українського вінка, рушників, орнаментальних і декоративних мотивів трипільської культури. Філософське переосмислення подій, свідками яких стали художниці, зумовлено загостреним бажанням зберегти своє унікальне обличчя, культуру і самобутність. Про зародження і перспективи проєкту кореспондентці АрміяInform розповіла художниця Наталія Кохаль.
— Все, що представлене в експозиції, це картини, написані з перших днів широкомасштабного вторгнення. Всі емоції, які ми пережили в ті дні, потрібно було виплеснути — так виникли ці художні роботи. Всі ми залишилися в Києві, та, як багато українців, під час обстрілів бігали до сховища, переживаючи страх. Нервова напруга була дуже сильною, потрібно було щось робити, аби її витримати. Для художника малювання — це арттерапія, і саме робота допомогла пережити найкритичніші часи. Займаєшся своєю роботою, робиш те, що подобається, і виходиш з цього депресивного тривожного стану, — розповіла мисткиня.
Художниці Наталія Кохаль, Ганна Цариковська та Олена Толкачова походять з великих мистецьких династій, їхні родини пережили не одну війну, на долю нинішнього покоління випала російсько-українська.
— Спочатку ми виставляли свої роботи на сторінках Facebook, побачили, що людям подобається, є зацікавлення, тож проєкт зародився природно, сам собою. Ми вирішили: якщо хоч на п’ять хвилин вдасться відволікти глядача від цієї ситуації — це вже буде дуже добре. Людина відпочине, переключиться, я вірю, що наше мистецтво допоможе людям емоційно зміцнитись, — поділилась пані Наталія. — Проєкт змінює локації, виставлявся в галереї «Митець», Музеї Тараса Шевченка і тепер — Київській картинній галереї. Далі плануємо показати експозицію і за межами Києва.
Під час проведення виставок у межах проєктів художниці зібрали близько 24 тисяч грн і передали кошти для потреб Медичного батальйону «Госпітальєри» та БФ «Повернись живим».
— У нинішній ситуації кожен має робити те, що може. Ми — малюємо, а ще — збираємо донати на ЗСУ. Крім того, сьогодні важливий не лише воєнний фронт, але й культурний і духовний. Нині Україна колосальними темпами виходить на новий рівень національної ідентичності, ми всі відчули цінність того, що ми — українці. Це страшна війна, але через неї українці стали згуртовані, почали більше розмовляти українською мовою, цікавитися українською культурою. Все, що ми зараз робимо, — навіки залишиться в історії, все це артефакти нашої історії, ті емоції, які ми переживаємо, необхідно зберегти. Тому ми організували цю виставку, адже всі ці роботи опосередковано визначають час, у який живемо всі ми. Саме зараз українські художники повинні підкреслювати нашу національну ідентичність, бо це справа нашого виживання, — зазначила художниця.
Фото автора
