Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Командувач Східного угрупування військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський відповів на письмові запитання агентства «Інтерфакс-Україна»
Найгарячіше зараз в Бахмуті, але наступ ворога на Сході триває на декількох напрямках одночасно. Яка там обстановка?
Дійсно, ворог наступає на сході одночасно на декількох напрямках. Зараз найзапекліші бої тривають в районі міст Бахмут та Авдіївка на Донеччині. Ворог не полишає спроб оточити та захопити ці населені пункти, не зважаючи на колосальні втрати у живій силі та техніці.
Також противник проявляє активність на Кремінському напрямку, намагаючись витіснити наші війська з Серебрянського лісництва південніше Кремінної, тим самим створити сприятливі умови для розвитку наступу в напрямку Лимана. Військові частини ОТУ «Лиман» відбивають атаки противника, наносять йому суттєвих втрат. І, власне, на Лиманському напрямку наші бійці не дають ворогу просуватись. Для підсилення наших оборонних спроможностей тут перегрупували війська та дообладнали позиції у фортифікаційному розумінні.
На решті напрямків обстановка контрольована, без особливостей.
Як ви думаєте, чому з усіх напрямків наступу саме на Бахмутському ворог докладає найбільше своїх зусиль?
Дійсно, Бахмут залишається об’єктом зосередження основних зусиль ворога з-поміж усіх інших напрямків. Для росії схід України — це єдина ділянка фронту, де вона з початком «великого наступу» досягла хоч якогось прогресу. План «завоювати Україну за три дні» трансформувався у дев’ятимісячні спроби довкола невеликого міста. Після низки поразок на півночі та півдні України керівництву росії необхідно продемонструвати хоча б найменший успіх в окупації Донбасу. Не оволодівши ним, окупанти не зможуть розвивати наступ в напрямку Краматорська та Сіверська. Тому російська пропаганда подає бої за Бахмут як другу «битву за Сталінград». Вони люблять такі паралелі робити. А для досягнення своїх цілей росія не пошкодує ані людських, ані матеріальних ресурсів.
В чому військова доцільність такої тривалої оборони Бахмута або простими словами — що нам це дає?
Бої за Бахмут мають важливе значення не лише для ворога, а й для нас. Адже протягом декількох місяців на цьому напрямку ми стримуємо наступ ворога і не даємо йому збільшувати фронт. Окрім того, ми завдаємо ворогу значних втрат — знищуємо їхні найпрофесійніші підрозділи, озброєння та військову техніку.
Подальше утримання Бахмута має важливе значення для нашої оборони з декількох причин:
- місто є важливим вузлом оборони, утримання якого забезпечує стійкість оборони угруповання військ в цілому;
- Бахмут є вдало розміщеною природною фортецею, яка оточена річками та розміщена на пагорбах, що сприяє веденню оборони;
- також захисту міста сприяє наявність багатоповерхової забудови та розвинена інфраструктура на лівому березі річки Бахмутовка, де ведуть оборону наші війська;
- бій щодо оволодіння містом є специфічним видом бойових дій, який потребує особливих навичок та створює труднощі для військ, які вели наступ в умовах лісостепу;
- Бахмут є частиною Костянтинівсько-Краматорської агломерації, утримання якої виключає вихід противника у фланг та тил угруповань наших військ на Лисичанському та Донецькому напрямках.
Чи змінилась за останній час тактика дій російських військ на сході?
Звісно, противник аналізує результати своїх дій, робить певні висновки та удосконалює тактику застосування військ.
Приміром, у кожній бригаді (полку) на основі мотострілецьких рот, посилених танками, вогнеметними, мінометними та протитанковими підрозділами сформовані окремі штурмові загони «Шторм» призначені для відновлення втрачених позицій. Для створення сприятливих умов для ведення штурмових дій противник активно застосовує танкові та артилерійські підрозділи (у т.ч. із закритих вогневих позицій), наносить потужне вогневе ураження нашим військам, руйнує позиції після чого переходять в атаку штурмові підрозділи. В ході штурмових дій обов’язково застосовується БпЛА, завдяки чому противник здійснює корегування вогню артилерії, а командир групи має змогу ефективно управляти підпорядкованим особовим складом.
У міських умовах противник застосовує довготривалі артилерійські обстріли для вогневого впливу на об’єкт атаки. Безпосередньо об’єкт атаки штурмує група чисельністю до 10 осіб зі стрілецькою зброєю. Бойова техніка застосовується вкрай рідко. Зазвичай проводить наступ у 3-4 «хвилі». Втрати штурмової групи оперативно поповнюються евакуаційною групою з розподільчих пунктів. Командири штурмових груп використовують смартфони зі спеціальним програмним забезпеченням «Alpine Quest GPS», в якій нанесені координати позицій наших вогневих засобів, об’єкти атаки, маршрути висування до них, а також завдання сусідніх підрозділів.
Ви очолювали оборону Києва, без перебільшення історичної битви. Як ви вважаєте, завдяки чому ми тоді перемогли?
Київська оборонна операція та подальші наступальні дії дійсно мала вирішальне значення, насамперед у психологічному плані. З неї розпочалося звільнення України, наші війська заволоділи оперативною ініціативою.
Успіху вдалося досягти завдяки повсякденній, самовідданій, на межі людських можливостей, роботі особового складу військових частин та підрозділів, які були включені до складу угруповання оборони Києва, колективу Командування Сухопутних військ, Київського гарнізону, а також звичайних цивільних громадян, які надавали нам різносторонню допомогу та підтримку.
Станом на початок широкомасштабної агресії до складу угруповання оборони Києва були включені лише дві військові частини та декілька батальйонів при тому, що протяжність зовнішнього рубежу оборони складала 150 км, а внутрішнього — 88 км. Виходячи з наявності сил і засобів, оборона була зайнята тільки з північного та західного напрямків. В подальшому угруповання було нарощене зведеними механізованими, стрілецькими та артилерійськими підрозділами, сформованими за рахунок навчальних центрів та вищих навчальних закладів Сухопутних військ, а також новосформованими підрозділами ТрО та Національної гвардії. Ці зведені підрозділи бойове злагодження проходили в ході виконання бойових завдань.
Завдяки нашим небайдужим та самовідданим громадянам ми, крім іншого, отримували інформацію про противника. Також вони, часто ризикуючи власним життям, коригували вогонь нашої артилерії.
Будь яку армію можна перемогти, але перемогти народ, який усвідомлено бореться за свою свободу — не можна.
Як впливає на хід бойових дій використання на полі бою західного озброєння і військової техніки?
Сили оборони України для адекватної ефективної протидії та ураження угруповань противника отримують від країн-партнерів, в якості військової міжнародної технічної допомоги, широкий спектр іноземного озброєння. Це стало надзвичайно актуальним питанням, оскільки війська відчувають хронічну нестачу засобів ураження до ракетних комплексів та артилерійських систем радянського виробництва, а також, несуть втрати в озброєнні та військовій техніці.
З отриманням зарубіжних ракетних комплексів і артилерійських систем, Збройним Силам України вдалося захопити оперативну ініціативу, переломити хід війни на нашу користь.
Ракетні комплекси західного виробництва дозволяють завдавати високоточні ракетні удари по важливих об’єктах противника, що безумовно деморалізує його.
Артилерійські гармати іноземного виробництва певними типами боєприпасів забезпечують ведення вогню на дальності до 30 км, а високоточними — до 40 км. Крім того, боєкомплект боєприпасів до артилерійських гармат передбачає різне їх спорядження, у тому числі таке, що дозволяє здійснювати дистанційне мінування місцевості та ураження броньованих цілей за допомогою самоприцільних бойових елементів.
Комплектування технічних засобів артилерійської розвідки та безпілотних авіаційних комплексів, в тому числі іноземного виробництва, з артилерійськими системами дозволяє коригувати вогонь та уражати цілі у реальному масштабі часу, що сприяє економії боєприпасів та підвищує ефективність ураження цілей.
Наявність в іноземному озброєнні обладнання для визначення свого місцеположення та автоматизованої системи керування вогнем гармати, підвищує оперативність виконання вогневих завдань та надає перевагу над противником.
Лінійка боєприпасів, у тому числі високоточних, іноземного озброєння дозволяє ефективно знищувати противника як на пересіченій так і в урбанізованій місцевості в умовах обмежень і заборон щодо ведення вогню з метою мінімізації супутніх втрат.
Тобто застосування озброєння ракетних військ і артилерії, яке надійшло від країн-партнерів як військова міжнародна технічна допомога, позитивно впливає на хід ведення бойових дій, а саме:
- дає впевненість особовому складу Сил оборони України в досягненні успіху операцій, боїв та суттєву мотивацію до ведення бойових дій по знищенню угруповань противника;
- використання високотехнологічної, високоточної зброї ракетними військами і артилерією Сил оборони України відчутно погіршує морально-психологічний стан противника;
- підвищує ефективності ураження об’єктів противника як на передньому краї так і в його оперативній глибині;
- дозволяє вести розвідку противника в реальному масштабі часу.
З 1 лютого було переглянуто порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям. Тим, хто в тилу і не бере участі у бойових діях, припинили виплачувати додаткову виплату у розмірі 30 тисяч. Потім Верховна Рада проголосувала інше рішення — про повернення тиловикам виплати цих 30 тисяч. Це питання дуже активно обговорюється в суспільстві. Ви можете розказати який підхід до грошових виплат у військовому розумінні справедливий?
Дійсно, з першого лютого поточного року відбулись зміни у порядку нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям всіх сил безпеки та оборони. Йдеться про додаткові виплати 30 і 100 тисяч, які ще називають «бойовими виплатами». Якщо раніше їх виплачували всім, незалежно від того виконує військовослужбовець бойове завдання чи ні та незалежно від місця служби, то зараз «бойові виплати» отримують ті, хто знаходиться в районах бойових дій.
Вважаю, що зазначений порядок виплат є диференційованим та справедливим, оскільки, винагороду у максимальному розмірі 100 тисяч, як і раніше, отримують військовослужбовці, які виконують бойові завдання безпосередньо на передньому краї, постійно ризикуючи своїм життям та здоров’ям.
30 тис. грн. виплачується військовим, які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил), але не беруть безпосередньої участі в боях із противником, а також тим, хто перебуває на бойовому чергуванні і бере участь у відбитті повітряних нападів противника, незалежно від району виконання завдань.
Не виплачується додаткова винагорода військовослужбовцями військових частин (установ), які не включені до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави та виконують свої повсякденні завдання далеко від фронту.
Тож, існуюча система виплат є справедливою та мотивуючою, не створює передумов до соціальної напруги, насамперед у бойових підрозділах, де воїни щоденно ризикують власним життям і здоров’ям.
Що на другому році повномасштабної війни підтримує бойовий дух військових і що їх мотивує?
Мотивація дуже проста. Наші військові чудово усвідомлюють, з ким і за що ми воюємо. Вони знають і на власні очі бачать, що таке «руський мір», який крім горя та нещастя нічого більше не несе. Вбивства, насильство, безправ’я, вщент зруйнована інфраструктура — все це ми бачили на територіях, які звільняли від окупантів. Жодних ілюзій немає. Тому кожен, хто сьогодні боронить Україну розуміє, що нашу землю, наші родини та наших дітей треба захистити від цього всього.
Джерело: Інтерфакс-Україна
