У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Щодня органи місцевої влади Харківщини інформують про те, що в тому чи іншому населеному пункті від підриву невідомого вибухового пристрою загинула або дістала каліцтв цивільна людина. Попри те, що на більшу частину області, завдяки Силам безпеки та оборони, повернулося мирне життя, небезпека у вигляді мін, розтяжок, нерозірваних боєприпасів, залишених російськими агресорами на деокупованих територіях, продовжує чатувати…
Кореспондентка АрміяInform зустрілася з представниками відділу навчання ризикам та взаємодії з громадськістю з питань протимінної діяльності Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, які постійно проводять з цивільними жителями заняття з мінної безпеки, під час яких розповідають, на які «сюрпризи» слід чекати в полях, лісах, кладовищах, річках, не оглянутих фахівцями будівлях…
— Наше завдання — пояснити цивільному населенню алгоритм їхніх дій у разі виявлення боєприпасу або предмета, який схожий на боєприпас, а також розповісти про те, які вибухові пристрої найчастіше зустрічаються на територіях, де велися бойові дії, — розповідає провідний фахівець відділу Олег Пономаренко.
Міни часів Другої світової війни
Найдавніший вибуховий пристрій, який представлений в «колекції» відділу — міна часів Другої світової війни — ПОМЗ-2.
— Це радянська протипіхотна осколкова міна натяжної дії. Для спорядження цієї міни використовують тротилову бурову шашку (вагою 75 грамів), яка активно використовується в гірській промисловості. Але, на жаль, ми часто знаходимо ПОМЗ-2 в спорядженому стані на деокупованих територіях. Вона являє собою такий собі шматок металу, всередину якого вставляється бурова шашка, зверху — підривник. Підрив відбувається, коли людина, зачепившись ногою за дротяну розтяжку, висмикує бойову чеку підривника. Радіус суцільного ураження — 4 метри.
Протипіхотні міни
Міни ПМН-1, ПМН-2 — протипіхотні міни натискної дії фугасні. Ураження відбувається шляхом пошкодження нижньої частини ноги під час вибуху заряду міни в момент натиску ногою на датчик цілі, розташований на верхній площині.
— Військові між собою називають цей вибуховий пристрій «принеси мені ногу», — сумно посміхається Олег Пономаренко. — В середині ПМН-1 міститься 200 грамів тротилу. Зазвичай під час вибуху міни відривається повністю ступня ноги, якою людина наступила на міну. Залежно від відстані другої ноги від місця вибуху, вона також може бути сильно пошкоджена. Крім того, ударна хвиля позбавляє людину свідомості, може спричинити ампутацію статевих органів, контузію внутрішніх органів. Висока температура вибухових газів може завдати сильних опіків. Смерть постраждалого може наступити від больового шоку чи втрати крові при несвоєчасному наданні першої допомоги.
Міна може встановлюватися вручну на ґрунт, в ґрунт, у сніг. Герметичність дозволяє використовувати її й у водонасичених і болотистих ґрунтах.
Фахівець звертає увагу, що після натискання на ПМН-1, вибух відбувається миттєво.
— Забудьте те, що ви бачили в фільмах-бойовиках, коли персонаж, натиснувши на міну, має час попередити навколишніх відійти на безпечну відстань, а сам гине як герой! Ні, усі міни спрацьовують миттєво!
За словами представників відділу навчання ризикам та взаємодії з громадськістю з питань протимінної діяльності Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС, увагу цивільних вони звертають також на гранати.
Міни осколкові направленої дії, зокрема міни серії МОН також досить часто зустрічаються на територіях, де велися бойові дії.
— Ззовні вона чимось нагадує «Індикатора» із радянського мультфільму «Таємниця третьої планети», — шуткує представник ДСНС. — Саме за допомогою аналогічного пристрою був влаштований теракт під час «Маршу єдності» в Харкові 22 лютого 2015 року.
Фахівець розповідає, що МОН може встановлюватися на ґрунт на ніжках або кріпитися на вертикальних предметах за допомогою струбцини. Має «начинку» з елементів у вигляді циліндричних осколків або кульок, які вражають свою жертву на відстані до майже 250 метрів залежно від модифікації. Спрацьовує вибуховий пристрій за допомогою розтяжки (МОН-50) або може керуватися дистанційно.
Міну ОЗМ-72 в народі називають «Жабкою» або «Відьмою» через те, що під час спрацювання вибивного заряду вона виробляє звук, схожий на свист.
— ОЗМ-72 перебуває на озброєнні в російській армії. Широко застосовується окупантами та їхніми диверсійними групами. Вона вкопується в землю, ставиться на розтяжку, електродетонатор, або на систему «Охота» по кілька штук. Вибивний заряд викидає бойову частину на поверхню на висоту до 1 метра. Спрацювання міни після підстрибування відбувається під впливом натяжного троса, один кінець якого закріплений на дні міни, а другий за внутрішній замок, який приводить у дію детонатор, що підриває бойовий заряд. Ураження відбувається готовими вражаючими елементами — роликами або кульками в кількості 2,4 тис. штук. Сила удару може пробити навіть легку броню, — розповідає Пономаренко.
Вибухові пристрої, якими ворог дистанційно мінує місцевість за допомогою авіації або інженерних систем дистанційного мінування — так звані «пелюстки» — міна ПФМ, протипіхотні міни серії ПОМ також досить часто зустрічаються на територіях, де велися бойові дії.
— Якщо ви натрапили на міну-«пелюсток» серії ПФМ-1 та ПФМ-1С, треба розуміти, що вона на місцевості не одна. Навколо лежать від 36 до 12 тисяч її «сестер». Зовні ці два різновиди міни відрізняються лише тим, що на крилі міни ПФМ-1С нанесена літера «С». Перший варіант не має пристрою самоліквідації, другий забезпечений ним — самоліквідація вибухового пристрою відбувається шляхом підриву через 1-40 годин із моменту установки та залежить від температури навколишнього повітря. Зустріти «пелюстки» можна будь-де — в лісах, полях, городах, водоймах, на дахах будинків тощо. Через маскувальне забарвлення її не видно на землі чи серед трави. Ці міни є «гуманними» — вони не вбивають свою жертву, а калічать кінцівки. Крім того, міни, які лежать непомітними поруч, можуть травмувати тих, хто прийшов на допомогу людині, яка зазнала поранення від «пелюстка». Тому звертаємось до кожного жителя деокупованих пересуватися лише прибраними дорогами та стежками, перевіреними саперами маршрутами, не сходити з доріг.
ПОМ-2 — протипіхотна міна осколкова натяжної дії.
Розкидається противником за допомогою, зокрема, РСЗВ «Град» чи «Ураган». Її демаскувальна ознака — наявність на місцевості тканинних стрічок зеленого, сірого або захисного кольору, а також деталі у вигляді металевого циліндра. Після падіння міни на поверхню землі починається процес приведення її у бойове положення: спочатку розкриваються шість пружних лопатей, які, відкинувшись у сторони від корпусу, підіймають вибуховий пристрій у вертикальне положення. Потім з верхньої частини корпусу відстрілюється хрестовина, в різні боки відлітають чотири якорі, що витягають за собою тонку капронову нитку. Ураження завдається осколками, на які дробиться корпус після підриву заряду вибухової речовини в той момент, коли людина зачепиться за одну з таких ниток, чутливість натягу якої складає від 350 грамів.
Час бойової роботи ПОМ-2 може становити від 4 до 100 годин, після чого спрацьовує пристрій самоліквідації, який забезпечує самознищення міни шляхом підриву.
Міна ПОМ-3 відносно нова — її було представлено в росії у 2016 році. Мінування цим вибуховим пристроєм також відбувається за допомогою дистанційного мінування.
Представники ДСНС діляться, що на цей момент вивчити «начинку» ПОМ-3 немає можливості, оскільки при будь-яких маніпуляціях з міною вона відразу підривається.
— Під час приведення в бойове положення спрацьовує датчик цілі, який очікує на свою жертву. Спрацьовує він лише на вагу середньостатистичної людини й амплітуду її кроків. Уражає об’єкт на рівні паху металевими деталями, схожими на «сюрикени» або невеликі диски від циркулярної пили. Суцільний радіус ураження складає до 25 метрів.
Гранати, які використовують як розтяжки або різноманітні пастки
— Як виглядають гранати, знають майже всі. Ми демонструємо такі екземпляри нашої «колекції», як РГД-5, Ф-1, РГО, РГН тощо. Ці вибухові пристрої терористи активно використовують як розтяжки або різноманітні пастки. Зокрема, на деокупованих територіях ми зустрічали випадки, коли гранату без чеки вкладали в паперовий стаканчик, який під дією вологи розмокав. Через це важіль звільняється і відбувається вибух. Були випадки, коли такі гранати у вигляді мін знаходили у лотку пральної машини, у дитячому ліжку…
Осколковий касетний бойовий елемент
Також сапери зустрічають на місцевості осколковий касетний бойовий елемент, зокрема модифікацію 9Н235 та 9Н210, який застосовується у касетних головних частинах реактивного снаряда РСЗВ «Ураган» або «Град».
— Такі вибухові пристрої розкидаються на територіях в кількості від 30 до 72 штук. Як правило, вибух відбувається відразу після того, як бойовий елемент ударився об поверхню. Але якщо бойовий елемент не спрацьовує штатно, підрив відбувається за 110 секунд, — розповідає Олег Пономаренко.
Протитранспортні міни
Серед пересічних громадян існує думка, що протитранспортні міни цілком безпечні для людини. Представники ДСНС розвінчують цей міф та застерігають людей щодо контакту з такими вибуховими пристроями.
— По-перше, під впливом погодних умов може бути пошкоджена оболонка пристрою, і він може спрацювати від меншого навантаження у будь-який момент. По друге, їх могли замінувати рашисти, підклавши під них протипіхотні міни. Крім того, з протитранспортними мінами можуть бути застосовані так звані мінні пастки. Наслідки від підриву на таких вибухових пристроях плачевні — від людини мало що залишається, а вижити під час вибуху не є можливим…
Також рятівники звертаються до людей з проханням не торкатися, а тим більше — не брати в руки залишені окупантами стрілецьке озброєння, ручні гранатомети, вогнемети тощо.
— Ці предмети можуть знаходитися в бойовому положенні, бути несправними або пошкодженими. В жодному разі не можна їх розбирати. В необізнаних руках вони можуть розірватися в будь-який момент. Це ж стосується і знайдених патронів будь-яких калібрів. Постріли від підствольних гранатометів небезпечні тим, що може відмовити самоліквідатор — пристрій може спрацювати в будь-який момент.
При виявленні предмета, схожого на вибуховий пристрій, представники ДСНС рекомендують відійти на 100-150 метрів, позначити місце за допомогою чітко видимого покажчика та викликати представників ДСНС за номером 101 або 112.
Фото автора, ілюстративні та з архіву ДСНС
