Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Сьогодні у Military Media Center відбувся круглий стіл на тему: «Пантеон Героїв: як увіковічити пам’ять тих, хто віддав життя за Україну» за участю широкого кола представників громадськості.
Захід розпочався з вшанування хвилиною мовчання всіх, хто загинув за Україну. Учасники круглого столу розповіли про світовий досвід створення і функціонування Пантеонів Героїв і меморіальних цвинтарів, обговорили історичний досвід і долю подібних ініціатив в Україні та поінформували про сучасні традиції поховання військових та проєкти створення меморіальних комплексів.
Слово мали доктор історичних наук Ігор Гирич, директор департаменту громадянської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України Максим Кушнір, письменник, президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, пресофіцер 112-ї бригади Територіальної оборони Збройних Сил України, кандидат політичних наук Андрій Ковальов, перший заступник Голови Держкомтелерадіо України Богдан Червак, кандидат юридичних наук, доцент Леонтій Шипілов, боєць батальйону імені Сергія Кульчицького НГУ Богдан Матківський, історики Віктор Моренець, Богдан Скопенко, Сергій Кутняков, Олександр Скрипник, голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь і дослідник козацьких цвинтарів в Україні, керівник ГО «Україна Інкогніта» Роман Маленков.
— Пантеон Героїв має складатися не лише з військових поховань Героїв нинішньої війни, а й із поховань людей, які воювали за Україну в минулі часи, українців, які померли на чужині, — зазначив у вступному виступі доктор історичних наук Ігор Гирич. Він згадав про перший український пантеон — поховання святих у печерах Києво-Печерської лаври. Саме там був похований, як Герой, учасник Грюнвальдської битви 1410 року князь Федір Острозький. Також всі ознаки давнього меморіального цвинтаря має Аскольдова могила в Києві. У XVIII столітті роль пантеону виконував Межигірський монастир, де були поховані полководці Семен Палій і Самійло Самусь. Сьогодні частково роль пантеонів виконують Личаківський цвинтар у Львові, Байкове і Лук’янівське кладовища у Києві. А єдиним пантеоном української діаспори є цвинтар святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку (Нью-Джерсі). Зокрема, український пантеон у США містить понад шість тисяч могил відомих українських діячів: політиків, державотворців, вчених, служителів церкви, письменників, художників, меценатів, музикантів. Починаючи з 1960 років сюди перевозяться тлінні останки українців з Чехословаччини, Німеччини, Венесуели, Польщі та інших країн світу.
Директор департаменту громадянської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України Максим Кушнір представив концепт Національного військового меморіального кладовища, яке планується створити на ділянці поруч із похованнями та меморіалом жертвам радянського тоталітаризму Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Він повідомив, що на цьому цвинтарі буде можливість розмістити близько 50 тисяч поховань, не враховуючи колумбарію. Ще 31 травня 2022 року парламент ухвалив закон, згідно з яким архітектурний комплекс включатиме власне військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань. При Міністерстві у справах ветеранів України з осені 2022 року заснована окрема установа — «Національне військове меморіальне кладовище», яка опікується його створенням, а згодом — забезпечуватиме належне функціонування простору. В цьогорічному бюджеті передбачено близько 65 млн грн на створення кладовища, планується впродовж кількох місяців провести архітектурний конкурс, а перше поховання — вже восени. Проєкт передбачає окремі сектори для Героїв України, військовослужбовців, які загинули на російсько-українській війні, та видатних постатей України. Наразі проблемним залишається питання перепоховань, яке потрібно вирішити на законодавчому рівні.
Письменник, президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль розповів про те, що 17 — 18 червня на Черкащині в заповідному урочищі Холодний Яр планується відкриття Меморіалу добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу. Пресофіцер 112-ї бригади Територіальної оборони Збройних Сил України, кандидат політичних наук Андрій Ковальов поділився досвідом роботи Благодійного фонду «Героїка», який опікувався збереженням могил вояків Армії УНР за кордоном.
-
- Андрій Ковальов
-
- Богдан Червак
-
- Леонтій Шипілов
Про необхідність перенесення в Україну праху українського державного, військового та політичного діяча, полковника Армії УНР Євгена Коновальця говорив перший заступник Голови Держкомтелерадіо України Богдан Червак. Кандидат юридичних наук, доцент Леонтій Шипілов ознайомив присутніх із наявною на сьогодні нормативною базою щодо створення Пантеону Героїв. Також він зазначив, що в пантеоні має бути реалізована концепція тяглости української державності від Київської Русі до сучасності. Національний Пантеон українських Героїв — це не військове меморіальне кладовище, а інша локація, яка має бути в центрі Києва.
— Якщо ми не цінуємо мертвих, то і живі нам ні до чого, — цими словами розпочав свій виступ боєць батальйону імені Сергія Кульчицького НГУ Богдан Матківський. Питання пантеону, на його думку, є питанням національної свідомості та національної безпеки і те, що сьогодні дискусія вже перейшла від «необхідності створення» пантеону до «шляхів його створення» — надзвичайно позитивний сигнал.
Кандидат історичних наук, представник Національного університету оборони України Богдан Скопенко розповів про світовий досвід упорядкування пантеонів, навівши приклади Давнього Риму, Франції, Португалії та Венесуели. У багатьох країнах законодавчо встановлено, хто саме має право бути похованим у пантеоні, який час має минути від смерті людини, щоб її останки могли перенести до пантеону тощо.
— Дбаючи про свої національні інтереси, враховуючи свої національні особливості, ми маємо враховувати світовий досвід створення та функціонування пантеонів, бо ми самі такого досвіду ще не маємо, — зазначив Богдан Скопенко.
Він також висловив думку, що Національний Пантеон Героїв і Національне військове меморіальне кладовище — мають бути різними локаціями.
Інші учасники говорили про необхідність концептуального підходу до проблеми створення Пантеону, про потребу започаткування подібних меморіалів у регіонах України, про впровадження відвідання Пантеону видатних діячів до програм візитів іноземних делегацій та національно-патріотичного виховання молоді тощо. Детальніше про це — в наступних матеріалах АрміяInform.
Р.S.: Круглий стіл було організовано Інформаційним агентством «АрміяInform» за сприяння Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Фото Дмитра Юрченка
