Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Кореспондент АрміяInform зустрівся з уповноваженим Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадимом Свириденком. Темою розмови стала реабілітація ветеранів війни з ампутаціями після надання стандартних послуг.
— Вадиме Васильовичу, ви водночас і посадова особа, і фронтовик, якому довелося пережити надзвичайно серйозні випробування (ампутовано дві ноги та дві кисті. — Ред.). Попри все ви повністю соціалізовані, проводите надзвичайно активний спосіб життя, займаєтеся спортом… Водночас чимало військовослужбовців з ампутаціями не можуть знайти себе в житті. Що б ви порадили хлопцям.
— Всі захисники, які дістали поранення на фронті з ампутацією кінцівок, отримують від Міноборони обов’язковий комплект послуг, куди входить протезування, інші заходи для покращення здоров’я, зокрема 21 день реабілітації. Усе це, зрозуміло, безоплатно. Однак я порадив би не зупинятися на цьому, адже є подальша перспектива, яка в Україні вже отримала конкретні дорожні карти.
Передусім ідеться про реабілітацію через спорт. Я займаюсь постійно, підтримуючи себе у формі. Вважаю, що саме це є вищим досягненням людини, яка після серйозних поранень прагне повернутися до повноцінного життя. Адже ветеран долає себе й виходить на певний рівень. При цьому кожен може вибрати той вид спорту, який йому до душі: стрільба з лука, гребля, заняття на спортивних тренажерах, футбол, баскетбол. Головне — бажання та сила волі!
— Ви згадали про напрацьовані шляхи реалізації спортивної реабілітації для фронтовиків. Як їх формалізовано? Чи це офіційний рівень?
— Цілком офіційний. Є дві постанови Кабінету Міністрів України: від 12 квітня 2022 р. № 454 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб, постраждалих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» та від 1 жовтня 2014 р. № 518 «Деякі питання протезування та протезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок».
Ці документи визначають біонічне та спортивне протезування. При цьому біонічний напрямок — вершина технологічного розвитку протезування. Це надфункціональні засоби, що дозволяють, наскільки це можливо, повернути людині дрібну моторику рук та природність ходи. Для фронтовиків — усе державним коштом.
Нормативні документи чітко регламентують протезування. Є терміни, протягом яких людина з обмеженнями користується протезом, потім її забезпечують новим. Нерідко можна почути таке: «Щоб отримати знову спортивний протез, треба постійно брати участь у спортивних змаганнях. Протезні майстерні вимагають якісь призові місця…». Це неправда! Ветеран просто має грати у футбол. Бути у ветеранському русі. Щоб не сидіти вдома, не депресувати, щоб іти до побратимів, аби це стабілізувало родину. Це — реабілітація для всіх людей навколо, а не лише для фронтовика. Покращуються стосунки — сім’я стає ще більш міцною.
— Де саме можна долучитися до спортивного ветеранського руху?
— Ми з друзями реабілітуємося через легку атлетику — на Олімпійському стадіоні у Києві. Проєкт працює з 2018 року. У нас є тренер з кросфіту, який консультує всіх, хто долучається. Окрім цього, є всесвітньо відомі «Ігри Героїв», «Ігри Нескорених». Вони вже стали великою історією ветеранського спорту. Є багато країн, які підтримують Україну, аби ветерани ЗСУ долучалися до спорту й потім «піднімали» своїх побратимів. Головне в цьому всьому: підтримати ветерана, покращити його психологічний стан, мотивувати волю.
Мені добре відомий внесок у ветеранський спортивний рух Трастового фонду НАТО, який починався в Україні із залученням наших хлопців до участі в марафоні морської піхоти США. Потім цей же фонд став ініціатором «Ігор Нескорених». У рамках саме цих проєктів ми, ветерани війни, отримали перші спортивні протези та показали, на що здатні всьому світу.
— Як діяти новачку, який нещодавно дістав поранення та не знає, як долучитися до спортивної реабілітації?
— Є Фонд Міністерства соціальної політики. На його сайті визначено конкретний «маршрут» для ветеранів з ампутаціями. Є «дорожня карта» на сайті Мінветеранів. Є гарячі лінії. На них працюють дівчата, які знаються на законах і можуть допомагати. Я зараз працюю над тим, аби вся необхідна інформація для фронтовиків з ампутаціями була присутня на рівні територіальних громад, адже кожна людина, яка повернулася з передової, має бути обізнана. А територіальні громади — це перша психологічна допомога. Вони мають підтримувати та спрямовувати хлопців до лікарів, консультантів, психологів, психіатрів… Має бути професійна багаторівнева допомога. А спортом можна займатися будь-де.
Окрім цього, в Україні відкрито та діють чимало протезних хабів, як державних, так і громадських. Тут також завжди піднімуть трубку, проконсультують. Лише забийте в Google — «безкоштовні протезування». Зрештою, ветерани можуть звертатися до мене на сторінку у фейсбуку «Вадим Свириденко» — ми даємо відповіді на всі запитання.
— Дякую за розмову.
