Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
У Національному музеї історії України відбувається виставка «Азовсталь: нові сенси» про один із найпотужніших символів героїзму та незламності російсько-української війни, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.
Частина виставкового проєкту розповідає історію підприємства від часу заснування до сьогодення. Зокрема, про неї можна дізнатись у вітринах за периметром зали. Написи з комуністичними гаслами, що залишилися на стінах музею ще з часів СРСР і були виявлені під час ремонту, ілюструють зруйновані сенси радянської епохи.
Та найважливішими, на думку організаторів, на цій виставці є набуті за час широкомасштабної агресії рф в Україну нові сенси — «Азовсталь» як твердиня незламного українського духу й героїзму.
Нові сенси промовляють через історії захисників і захисниць «Азовсталі». Їхні слова, речі та спогади рідних, представлені на виставці, нагадують, що це не абстрактні герої на п’єдесталах, як за радянських часів, а чиїсь сини й доньки, і кожен із них має особисту історію.
На відкритті співкуратор виставки, завідувач відділу історії незалежної України Національного музею історії України Антон Богдалов розповів про ідею проєкту: «Ми показуємо історії 12 захисників, які уособлюють нові сенси. Наш музей має понад 100-річну історію. В його колекції, яка зокрема формувалася за часів Радянського Союзу, є речі, пов’язані з цим місцем як із металургійним підприємством, — і вони несуть інакші сенси. „Азовсталь“ була промисловим гігантом, який виробляв багато сталі, який знав увесь світ. Але у 2022 році ці сенси змінилися. Тепер це місце асоціюється з героями, історії яких ми показуємо. Оскільки радянські сенси відійшли в минуле, історична частина експозиції притлумлена — вона на задньому плані, вона неактуальна».
Виставку допомогла створити громадська організація родин загиблих захисників України «Серце назовні».
«Рік ми живемо в страшному сні. Від 24 лютого і до сьогодні — цілий рік як один день. День болю від втрат. День хвилювання за своїх рідних. А потім — страшні звістки, які ми отримували в лютому, березні, квітні, травні… На цих світлинах — 183 життя. 183 нездійснених мрії. Це — мотивовані хлопці та дівчата, які поклали свої життя, щоб жили ми. Мета нашого, мого подальшого життя — вшановувати їхню пам’ять. Ми маємо нести пам’ять про цих героїчних людей, які в житті були звичайними хлопцями й дівчатами, звичайними чоловіками й жінками. В екстраумовах вони показали себе справжніми героями. Їхньою кров’ю написаний літопис Маріуполя, України, Азовсталі», — сказала Голова організації Віра Литвиненко, мама загиблого бійця «Азову» Владислава Литвиненка.
На відкритті також виступив народний артист України Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька», боєць 112-ї окремої бригади територіальної оборони.
Виставка триватиме до кінця року з можливістю продовження.
Адреса музею: м. Київ, вулиця Володимирська, 2.
