Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Війна в Україні потужно мотивувала збройні сили країн світу активізувати діяльність щодо використання космічної діяльності в інтересах оборони. І хоча новий рік тільки розпочався, ми вже є свідками цілої низки нових рішень та проєктів наведеного спрямування.
Наш головний партнер — Сполучені Штати Америки — демонструють чудовий приклад вивчення досвіду російсько-української війни під час розвитку власних збройних сил, зокрема для дій в космічному просторі.
З цього приводу генерал Б. Ченс Зальцман, командувач Космічних сил ЗС США в інтерв’ю для Space Force Association від 12 січня поточного року зазначив: «До нападу на Україну збройні сили росії вважалися одними з найпотужніших у світі. Але конфлікт викрив це як міф…Урок для Космічних сил США полягає в тому, що щоразу, коли їм доведеться вести наступний конфлікт, їх не можна застати непідготовленими. ЗС США мають найдосконаліші у світі супутники та апаратне забезпечення, але космічні активи десятиліттями діяли у відносно сприятливих умовах і не готувалися до потенційного конфлікту, де супутники могли б стати військовими цілями. Іноді командування зосереджується на системах озброєння і пропускає той факт, що якщо у вас немає навченого персоналу, оперативних концепцій і тактики використання цих систем озброєння проти мислячого противника, у вас є лише половина рівняння…У Космічних силах ми повинні переконатися, що в нас є не тільки системи для виконання місії, але й те, що наші оператори мають підготовку, досвід, і ми маємо перевірену тактику, яка забезпечує реалізацію цих можливостей».
На його думку, для підготовки до ефективного космічного протиборства Космічні сили ЗС США потребують створення та розвитку реальних і віртуальних полігонів, які надають можливості відпрацювати методи ведення радіоелектронної боротьби щодо космічного простору, дій проти перешкод системам позиціювання GPS і способи маневру супутників на орбіті.
За словами генерала Б. Ченса Зальцмана, «усе це має відбутися до того, як ми вступимо в реальний конфлікт. І це дійсно пріоритет, до якого я прагну… Космічним силам необхідно відпрацьовувати тактику контролю космічного простору, щоб ми могли вільно використовувати наші космічні активи, досягати результатів, яких ми хочемо, одночасно позбавляючи противника можливості використовувати їхні космічні можливості».
Російська війна проти України також вплинула на розуміння геополітичного, соціального та власне військового впливу супутникових знімків у діяльності держави. Водночас космічна галузь пропонує нові можливості щодо зображень із новим рівнем роздільною здатністю, які роблять комерційні супутники ще потужнішими. Про це зазначаєтьсяу звіті консалтингової компанії Quilty Analytics від 16 січня поточного року: «Ми є свідками трансформації у сфері зображень із дуже високою роздільною здатністю… Оператори запускають супутники наступного покоління, покращуючи можливості обробки зображень, точність наведення та частоту повторних відвідувань… Тим часом нові гравці, які починали із супутників із низькою роздільною здатністю, переходять до все більш чітких роздільних здатностей, які колись вважалися недоступними для малих супутників».
За оцінкою Quilty Analytics, окрім України, «конфліктонебезпечні регіони» (tinderbox regions. — Ред.), такі як Тайвань і Північна Корея, підживлюють попит на зображення з космосу в разі загрози або початку конфлікту: «Замовники оборонного сектору висувають найвищі вимоги щодо роздільної здатності, затримки та постановки завдань і часто готові платити більше за такі функції».
Експертами компанії прогнозується дев’ятикратне збільшення кількості супутників із високою роздільною здатністю до 2028 року, тобто наявності понад 100 супутників на орбіті. Водночас більшість майбутніх супутників будуть невеликими, і хоча їх можливості знімати земну поверхню будуть відносно обмеженими, їхня значна кількість призведе до набагато швидшого та повного оновлення інформації.
Окрім планів та прогнозів на майбутнє, в поточному місяці триває активне нарощування угруповань супутників військового та подвійного призначення на орбіті. Зокрема, 18 січня 2023 року з космодрому на мисі Канаверал (Флорида, США) за допомогою ракети-носія Falcon 9 Block 5 було здійснено черговий запуск навігаційного КА GPS III SV06 в інтересах Космічних сил ЗС США. Він став шостим запуском супутників місії GPS III на сьогодні. Усього на орбіті перебуває 31 активний супутник GPS, а у планах — запуск близько двох десятків аналогічних супутників.
15 січня 2023 року з космічного центру імені Дж. Кеннеді за допомогою ракети-носія Falcon Heavy було здійснено запуск секретної місії USSF-67 також для Космічних сил США, яка включає в себе п’ять корисних навантажень, розміщених на супутниковій платформі LDPE-3A, а також геостаціонарний військовий супутник зв’язку супутник Continuous Broadcast Augmenting SATCOM-2 для підрозділу військового супутникового зв’язку Центру космічних та ракетних систем ВПС ЗС США.
Оскільки оборонні потреби щодо космічної складової зростають, у світі тривають активні наукові дослідження та конструкторські проєкти наведеного спрямування. Зокрема, 4 січня компанія Raytheon Intelligence & Space оголосила про отримання контракту на розробку прототипу системи відстеження ракет Missile Track Custody в інтересах Космічних сил ЗС США.
«Це передове рішення для протидії новим ракетним загрозам, з якими стикається наша країна, — зазначає Роджер Коул, виконавчий директор програм стратегічних систем Raytheon Intelligence & Space. — Наша система дозволить Космічним силам безпомилково виявляти та з високою точністю відстежувати гіперзвукову зброю супротивника».
Так само, як в авіації, покладаються на літаючі танкери для дозаправки винищувачів і бомбардувальників у польоті, Космічні сили ЗС США намагаються забезпечити «справжню військову мобільність» для своїх супутників на орбіті. Про це йдеться в новому звіті американської організації «Аерокосмічна корпорація» (Aerospace Corporation) під назвою «Створення нової космічної парадигми: використання космічної мобільності та логістики» (Enabling a New Space Paradigm: Harnessing Space Mobility and Logistics). У ній стверджується, що Космічні сили ЗС США повинні використовувати весь спектр комерційнихта військових можливостей для підвищення мобільності своїх супутників.Космічні сили стикаються з фундаментальними проблемами, вважають автори звіту, адже паливо на борту супутників для маневрів на орбіті обмежене, а існуючі супутники поки що не пристосовані для дозаправки в польоті. У звіті наведено порівняння з цього приводу: «Ключ до вирішення проблеми може полягати в тому, що один космічний апарат буде обслуговуватися іншим, так само як бомбардувальники B-52 заправляються літаком-заправником KC-135».
Як варіант, пропонується ідея, що космічним силам США не потрібно обов’язково нарощувати власні можливості в зазначеній сфері, але вони можуть «використовувати можливості комерційного сектора», включаючи можливості запуску і заздалегідь розміщені ресурси та «склади» в космосі. Відповідно вони зможуть змінювати орбіти, переміщуючи супутники на різних етапах їхнього життєвого циклу.
Одночасно у ЗС США триває інший високотехнологічний проєкт — військові вантажні ракетні місії. У рамках проєкту ВПС досліджують можливість використання комерційних космічних ракет-носіїв для оперативного транспортування військових вантажів, гуманітарної допомоги та інших корисних вантажів по всьому світу. Програма передбачає використання ракет багаторазового використання, які можуть здійснювати посадки на різноманітні посадкові майданчики та доставляти вантаж у будь-яку точку світу за годину. Кілька комерційних космічних компаній вже підписали угоди з американськими військовими про обмін даними та проведення моделювання. Зокрема, 17 січня американська компанія Raytheon Intelligence & Space оголосила про отримання контракту вартістю $ 8,7 млн на розробку програмного забезпечення для планування місій «Ракетно-вантажної програми ВПС США» (U.S. Air Force rocket cargo program). Результатом наведеного має бути інструмент планування, який дозволить американським ВПС координувати політ ракети з вантажем.
«Інструмент, який ми створюємо, повинен дозволити ВПС планувати, координувати та виконувати ракетно-вантажну місію протягом декількох годин», — коментує подію Бет ДеПасс, головний дослідник проєкту Raytheon BBN.
Триває також розширення міжнародної співпраці щодо безпекових питань космічної діяльності. Сполучені Штати Америки та Японія під час візиту прем’єр-міністра Японії Кішіди Фуміо до США анонсували спільні заходи зі зміцнення кооперації як у військовій, так і в цивільній космічній сфері. Зокрема, обидві країни погодилися, що статтю V існуючого Договору про безпеку між Японією та США можна застосовувати також у разі атак на об’єкти в космосі або з космосу. У даному контексті офіційні особи США заявили, що «атаки на космос, з космосу або в космосі» можуть призвести до застосування статті V Договору про безпеку між США та Японією, згідно з якою дві країни можуть «діяти проти спільної небезпеки», якщо будь-яка з країн підвергнеться нападу на території Японії.
Водночас країнами світу здійснюються заходи розширення або набуття національних спроможностей використання космосу в інтересах оборони. Прикладом цього місяця стали ЗС Ізраїлю, які нещодавно оголосили про створення власних космічних сил — або «космічної адміністрації» у складі ВПС. Поки що про них відомо дуже мало, але відомо, що її мета — дослідити, «як Ізраїль може використовувати космос для цілей, які неможливо визначити». Очевидно, що бажання Ізраїлю створити «космічну адміністрацію» стало реакцією на активну космічну програму Ірану. Слід пам’ятати, що Ізраїль є космічною державою вже близько 35 років після запуску свого першого супутника у 1988 році. Також країна демонструвала міжнародній спільноті свої певні «ударні» космічні можливості. Зокрема, у 2015 році ракетою Arrow-3 було перехоплено ціль у космосі. Оскільки рф наразі активно розвиває своє стратегічне партнерство з Іраном, це дозволяє останньому отримати доступ до передових космічних технологій, тобто змушує Ізраїль шукати способи протистояти космічним загрозам.
