У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Календар на початку року — необхідна для кожного річ. Магазини пропонують безліч різноманітних дизайнів на різні смаки: від невимушених із зображеннями метеликів, котиків, собачок до тематичних — релігійного або садівничого спрямування. Фотографиня Катерина Ейхман та волонтерка Ярослава Федораш вирішили не зупинятись на банальних пропозиціях і створили свій календар #Наші, моделями для зйомки якого стали українські захисники. Головна «родзинка» проєкту — військові на фото представлені з оголеними торсами.
Спеціально для АрміяInform фотограф і продюсер проєкту #Наші Катерина та Ярослава поділились тонкощами творчого процесу, реакцією самих військових та творчими планами.
Близько трьох років тому Катерина вперше подумала, що хоче зробити календар з українськими військовими, в якому б максимально відображалась їхня мужність. Але це ніколи не заходило далі думок і планів. Поштовхом стало, коли вона розповіла про це Ярославі, яка майже одразу включилася в роботу та почала шукати способи реалізації.
— Нині такі часи, що немає зайвих хвилин на непотрібні роздуми. Усе має бути чітко: є ідея, є завдання, є виконання. Але після початку реалізації задуму ми зрозуміли, що на цьому ще й можна заробити гроші для потреб ЗСУ. Цей фактор додав азарту для якнайскорішої реалізації проєкту, адже з миру по нитці — путіну петля, — розповідає продюсер проєкту Ярослава.
-
- Ярослава Федораш
— Коли ви розпочали роботу над проєктом?
— Це було приблизно на початку осені. У мене чоловік військовий, і в нього чудовий взвод, який погодився на участь у зйомці. Коли ми дійшли до самого процесу, то найбільшою складністю виявилось «впіймати» всіх імпровізованих моделей в Києві в одному місці. Через їхню постійну зайнятість довелося фотографувати в різний час, ця накладка призвела до того, що в нас немає загального фото з усіма напівоголеними хлопцями разом, — поділилась Ярослава.
— Чи важко було вмовити хлопців на таку відверту зйомку?
— Усе було добровільно, попри деяку скутість і страх на початку, було видно, що вони кайфували від процесу. Думаю, що хлопці отримали задоволення від самих себе на цій зйомці. Також їм дуже допомагала присутність деяких з побратимів під час фотографування: вони їх заговорювали жартами, тим самим знімаючи зайву напругу. Коли військові бачили знайомі обличчя, то розслаблялися, одразу з’являлась розкутість, яка допомогла уникнути карикатурних знімків, на яких фотограф диктує, де тобі краще стати та в якій позі заклякнути, коли вилетить «пташечка» з об’єктиву.
— Як тривав відбір фото та розподіл за місяцями?
— Під час зйомки насправді хлопці говорили, хто і яким місяцем хоче бути, саме тому було вирішено це непросте завдання покласти на «рандом». Я розподілила їх по числах, і як воно вже випадало, в такому порядку і розставила. Насправді я потім переглянула, і мені дуже сподобалась фінальна послідовність. Ніхто не вибивався з концепції, нічого взагалі не довелось міняти. Адже якби ми залишили цей вибір нашим моделям, то вони навряд би дійшли єдиної думки. Саме тому вибір і місяця, і самих фотографій ми взяли особисто на себе, а хлопці вже все побачили після публікації. Але в результаті всі захисники залишились задоволеними, і це нас дуже тішить.
— На що підуть кошти від продажу календарів?
— На всі виручені з продажу календарів кошти ми плануємо закупити литовські антидронові рушниці в підрозділ, який і брав участь у зйомці. Ми вже продали повністю перший наклад за перших два дні, а на другий — вже величезна черга, тому одразу домовляємось за третій. З кожним днем запити ростуть. Навіть у самих хлопців досі немає жодного календаря.
— Чи думали розповсюджувати вашу продукцію за кордоном?
— Я роблю великі ставки на наші діаспори, зразки календарів уже поїхали до Англії та Угорщини, також плануємо відправити в Польщу і Нідерланди. Сподіваємось, що нам все-таки вдасться розповсюджувати календар і за кордоном, адже це значно збільшить темпи збору коштів. Насправді в нас уже є запити із-за кордону, але відправляти великі партії було б значно простіше, тому спочатку потрібно популяризувати проєкт за межами України.
— Озираючись назад, що все-таки було найскладнішим?
— Найскладніше для нас було узгодити дизайн, адже для двох творчих людей знайти спільне рішення доволі важке завдання. Ми змінили не одного дизайнера, поки знайшли ту ідеальну золоту середину, яка б задовольнила нас обох.
— Які плани на майбутнє?
— У нашій скарбничці залишилось багато фото, які не увійшли в календар, але вартують того, щоб їх побачила Україна. Саме тому ми плануємо створити з них листівки, які будуть значно дешевшими за календарі, це зробить наш творчий доробок доступним усім охочим. Адже #Наші календарі купують не просто заради календаря, а насамперед через дуже гарних українських хлопців, які, до речі, з початком вторгнення пішли в армію добровольцями.
— Що хочете побажати нашим захисникам?
— Щоб у наших захисників і захисниць ніколи не згасало розуміння, що в них надійний тил, навіть якщо це не 100 відсотків населення, але це дійсно величезна кількість людей в Україні і за кордоном, які готові всіма можливими способами допомагати військовим. Та насамперед бажаємо, щоб кожен з них повернувся додому живим…
Фото Дмитра Юрченка та Катерини Ейхман
